Текст песни Тризубий Стас - Ласощі дитинства
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Запитайтесь маленьких дітей, І у відповідь скажуть вам діти, Що є двоє щасливих людей: Це трамвайний водій та кондитер. Уявіть той казковий трамвай, І що в ньому вам тільки три роки, В шоколаді і ніс ваш, і щоки, І скажіть мені, чим це не рай? Там запахи м’ятні І зовсім немає проблем, Торти ароматні, Тістечка, морозиво, крем. Какаове море І вафлі солодкі хрумкі, І щирі дитячі образи та горе, Як щось не купили батьки. І щирі дитячі сльози та горе, Як щось не купили батьки. Та немає туди вороття, У солодку казкову країну. В нас розумне доросле життя, Ми забули у собі дитину. Тільки й того, що двічі на день Кинем ложечку цукру до чаю, Трясемось у скаженнім трамваю І глухі вже від його "дзень-дзень". Нам років багато, У нас невибагливий смак, Рогалик на свято, Ще й добре, якщо воно так. Подякуєм долі За наші спокусливі сни, Один лиш єдиний у них є недолік, Бо дуже короткі вони. Де ж ви тепер, запахи мого забутого дитинства? А той фантастичний смак звичайнісіньких Ірисок з новорічного подарунку? Невже ж, то все тільки у далекому минулому? Хто повірить у казку свою, Той зустріне не тільки в уяві. Моя казка в карпатськім краю Біля мене живе в Станіславі. Там є дивна країна чудес, Де цукрові поля та пустелі І дерева ростуть з карамелі, І зефірна гора до небес. Підхоплює вітер, Несе запахів тисячі, То сивий кондитер Чаклує у день і в ночі. Той вітер вирує І в місті, і в кожнім селі. Ми ласощі свого дитинства смакуєм І знову ми – діти малі. Смотрите также:
Все тексты Тризубий Стас >>> |
|
Ask young children
And the children shall answer you,
What are two happy people:
This is a tram driver and confectioner.
Imagine that fabulous tram,
And that in it you are only three years old,
In chocolate and your nose and cheeks,
And tell me, what is not paradise?
It smells like mint
And no problem at all,
Aromatic cakes,
Cakes, ice cream, cream.
Cocoa sea
And the waffles are sweet crunchy,
And sincere children's insults and grief,
As if my parents didn't buy something.
And sincere children's tears and grief,
As if my parents didn't buy something.
But there is no gate there,
In a sweet fairyland.
We have a smart adult life,
We forgot our child.
Only that twice a day
Throw a teaspoon of sugar to tea,
We are shaking in a distorted tram
And deaf already from his "day-day".
We are many years old,
We have an unpretentious taste,
Bagel on the holiday,
Even better, if so.
Thank goodness
For our seductive dreams,
The only drawback they have,
Because they are very short.
Where are you now, the smells of my forgotten childhood?
And that fantastic taste of the most ordinary
Toffee from a New Year's gift?
Really, all only in the distant past?
Who will believe in his tale,
He will meet not only in the imagination.
My fairy tale in the Carpathian region
He lives next to me in Stanislav.
There's a wonderful wonderland,
Where sugar fields and deserts
And the trees grow out of caramel,
And the marshmallow mountain to heaven.
Picks up the wind,
Carries thousands of scents,
That's a gray confectioner
Spells day and night.
That wind is blowing
And in the city, and in every village.
We taste the delicacies of our childhood
And again we are small children.
