Текст песни ФІОЛЕТ - Стежка
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Там де нас не було над океаном стежка, І світло вечірнє в волоссі твоєму як знак. Дякую, що ти є моя й така незалежна, І наша любов на скрипучих готельних ліжках. Я усе віддам за наше тихе щастя! І хай ураганами лютими криє життя! Я усе віддам - на півшляху не здамся! Пройти б його разом з тобою і до кінця!.. Там де нас не було хвилі сліди змивають, І я тепер знаю який на смак мій Грааль, Дякую, що ти є - у нашім маленькім раю, І я так боюся розбити цей тонкий кришталь. І десь наодинці там вночі, на березі моря, Де вітер нагадує теплі торкання твої, Ми дивимось з різних обійм на ті ж самі зорі, І я більш не знаю, як там без мене тобі Я усе віддам за наше тихе щастя! І хай ураганами лютими криє життя! Я усе віддам - на півшляху не здамся! Пройти б його разом з тобою і до кінця!.. Пальцями вічність ловлю скучив, чекаю, люблю Там де нас не було запах рідного дому, І без репетицій нам випало мчати життям, Дякую, що ти є рідна, як мамина мова, І наша любов наче стежка, вготована нам Смотрите также:
Все тексты ФІОЛЕТ >>> |
|
Там где нас не было над океаном тропа,
И свет вечерний в волосах твоих как знак.
Спасибо, что ты моя и такая независимая,
И наша любовь на скрипучих гостиничных койках.
Я все отдам за наше тихое счастье!
И пусть ураганами свирепыми кроет жизнь!
Я все отдам – на полпути не сдамся!
Пройти бы его вместе с тобой и до конца!
Там где нас не было волны следы смывают,
И я теперь знаю какой по вкусу мой Грааль,
Спасибо, что ты есть – в нашем маленьком раю,
И я так боюсь разбить этот тонкий хрусталь.
И где-то наедине там ночью, на берегу моря,
Где ветер напоминает тёплые касания твои,
Мы смотрим с разных объятий на те же звезды,
И я больше не знаю, как там без меня тебе
Я все отдам за наше тихое счастье!
И пусть ураганами свирепыми кроет жизнь!
Я все отдам – на полпути не сдамся!
Пройти бы его вместе с тобой и до конца!
Пальцами вечность ловлю соскучился, жду, люблю
Там, где нас не было запах родного дома,
И без репетиций нам пришлось нестись жизнью,
Спасибо, что ты родной, как мамина речь,
И наша любовь как тропа, уготованная нам
