Текст песни Франик - Сам
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Сам Скрипить підлога в моїм коридорі – я її топтав ногами. Тепер караю свій папір своїми грішними словами. Папери всі мої слова ковтають, загрібають, проклинають І доводять всім і вам, що я тепер сам. Хтось щось мені говорить, розпинається, доводить, Вчить жити правильно, долати перешкоди... Та іди ти!.. Якщо ти вмієш ще ходити по тім світі. Я маю свою голову, нею вмію сам варити. Я знав людей, я бачив їх, я з ними спілкувався, Мав братів і друзів – в них розчарувався. І тепер сиджу в кімнаті сам, дивлюся у вікно. Я бачу те, що бачив завжди, я бачу те ж саме лайно. Воно існує вже давно, ще як з’явилося життя, Як перші люди вчинили перше кровопролиття. Того гною до х**, але його віддам я вам. Залишаюся без нього, просто краще буду сам. Переглядаючи старі фотоальбоми своїх спогадів, Блукаючи тенетами минулих здогадів, Я чую крики із підвалу свого дитинства, Я бачу кроки позмітало, а світ змінився не накраще. І дихати стало мені важче. Почуття довіри вже пропало Чи просто впало в яму, де похована моя наївність і простота. Перекрийте крани, мені і так погано. Я тепер сам. Можливо вдень, можливо серед ночі Я напишу заповіт. Залишу в спадок очі вам. Побачите те, що бачив я за все життя І зрозумієте мене, чому хотів я бути сам. Смотрите также:Все тексты Франик >>> |
|
сам
Скрипит пол в моем коридоре - я ее топтал ногами.
Теперь наказываю свою бумагу своими грешными словами.
Бумаги все мои слова глотают, загребают, проклинают
И доказывают всем и вам, что я теперь сам.
Кто-то что-то мне говорит, распинается, доказывает,
Учит жить правильно, преодолевать препятствия ...
И иди ты! .. Если ты умеешь еще ходить по тому мире.
Я свою голову, ею умею сам варить.
Я знал людей, я видел их, я с ними общался,
Имел братьев и друзей - в них разочаровался.
И теперь сижу в комнате один, смотрю в окно.
Я вижу то, что видел всегда, я вижу то же самое дерьмо.
Оно существует уже давно, еще как появилась жизнь,
Как первые люди совершили первый кровопролития.
Того навоза к х **, но его отдам я вам.
Остаюсь без него, просто лучше буду сам.
Просматривая старые фотоальбомы своих воспоминаний,
Блуждая сетью прошлых догадок,
Я слышу крики из подвала своего детства,
Я вижу шаги смели, а мир изменился не в лучшую сторону.
И дышать стало мне труднее. Чувство доверия уже пропало
Просто упало в яму, где похоронена моя наивность и простота.
Перекройте краны, мне и так плохо. Я теперь сам.
Возможно днем, возможно ночью
Я напишу завещание. Оставлю в наследство глаза вам.
Увидите то, что видел я за всю жизнь
И поймете меня, почему хотел я быть один.
