Текст песни Cкупой - Світло у вікно
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Світло у вікно Ти розірвала штори Не зачинивши двері Нас уже не двоє Твоє вчорашнє так Уже стало прахом І в твоїх очах Вже не помітно страху Що я зникну вмить І з кожним новим ранком Тобі вже не щемить Тобі це притаманно А я забув з тобою Що ще існує відчай А я любив до болю Всі твої протиріччя Запамятай мій голос Його вже не вернути Ти розламала вірність Без неї нам не бути Я так боюсь ввідчути Зміни в твоїх ласках Не дай мені забути Твоє лице у массах По ту сторону будеш У нас різні дороги Та чомусь не даруєш променів свободи Ти краплями на щоках крізь шкіру проникала Я без тебе як тінь так бездарно зникаю Нехай весь світ вимовляє твоє імя вітрами Нехай земля здригнеться від обіймів обману Океан хай омиє землю пустими словами І навіть космос відчує що лиш біль мівж нами Мені казали, що в мене немає голосу, Темне минуле і труднощі з алкоголем, і, як інколи пишуть газетні полоси, змішую пиво з горілкою, риму – з болем. Мені казали, що в моїх віршах брудно і холодно, Біблійний туман і печаль вокзальна. На це кажу: у моїх віршах вітри, як жіночі стогони: Помірно-континентальні. Мені все частіше плескали і подавали келихи, Казали: вірш – це ріка, яка тече до небесної брами. Але ж у цієї річки є всього два береги: Один у пеклі, а інший – під моїми ногами. Бо слава приходить, лягає під тебе і промина, І книги твої на самокрутки колись порве. А вірш – це вміння сказати оці найпростіші слова: Я кохаю тебе, я кохаю тебе, |
|
Light in the window
You tore the curtains
Without closing the door
There are no longer two of us
Your yesterday's yes
It has already become dust
And in your eyes
Fear is no longer noticeable
That I will disappear in an instant
And with each new morning
It doesn't bother you anymore
It is inherent in you
And I forgot with you
What else is despair
And I loved to the pain
All your contradictions
Remember my voice
It will not be returned
You broke loyalty
We can't be without it
I'm so afraid to feel it
Changes in your caresses
Don't let me forget
Your face in the masses
You will be on the other side
We have different roads
But for some reason you do not give the rays of freedom
You penetrated the skin with drops on your cheeks
Without you, like a shadow, I disappear so uselessly
Let the whole world pronounce your name in the winds
Let the earth tremble at the embrace of deception
Let the ocean wash the earth with empty words
And even space will feel that only pain between us
I was told I had no voice,
Dark past and difficulties with alcohol,
and, as newspaper strips sometimes write,
I mix beer with vodka, rhyme with pain.
I was told that my poems were dirty and cold,
Biblical fog and sadness of the station.
To this I say: in my poems the winds are like women's groans:
Temperate-continental.
I was clapped and served glasses more and more often,
They said: a poem is a river that flows to the gates of heaven.
But this river has only two banks:
One in hell and the other under my feet.
For glory cometh, and lieth under thee.
And your books will shatter someday.
And a poem is the ability to say these simple words:
I love you, I love you,
