Текст песни Essino Maggiani vs Garcia Lorca - The Guitar
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
It begins, the lament of the guitar. The wineglass of dawn is broken. It begins, the lament of the guitar. It’s useless to silence it. Impossible to silence it. It cries monotonously as the water cries, as the wind cries over the snow. Impossible to silence it. It cries for distant things. Sands of the hot South that demand white camellias. It cries arrows with no targets, evening with no morning, and the first dead bird on the branch. Oh, the guitar! Heart wounded deep by five swords. -------------------------------- Починається плач гітари, Розбивається чаша світанку, Починається плач гітари, Гамувати плач її марно – Не втішайте даремно іспанку. А так плаче у такт, монотонно… Плаче так лиш вода або вітер, Що спиняється снігом бездонним, А її неможливо спинити. Плаче щиро про речі померлі, Про пісок із гарячого півдня, Що сумує без білих камелій І так слізно їх просить, бідний. Вона плаче – стріла без мішені, Пізній вечір без вранішніх терцій, Мертва пташка в гілках – душевно… І мечами п’ятьма страшенними, О гітаро, поранене серце! |
|
It begins, the lament
of the guitar.
The wineglass of dawn
is broken.
It begins, the lament
of the guitar.
It's useless to silence it.
Impossible
to silence it.
It cries monotonously
as the water cries,
as the wind cries
over the snow.
Impossible
to silence it.
It cries for
distant things.
Sands of the hot South
that demand white camellias.
It cries arrows with no targets,
evening with no morning,
and the first dead bird
on the branch.
Oh, the guitar!
Heart wounded deep
by five swords.
--------------------------------
Начинается плач гитары,
Разбивается чаша рассвете,
Начинается плач гитары,
Снимать плач ее бесполезно -
Не радует зря испанку.
А так плачет в такт, монотонно ...
Плачет так только вода или ветер,
Что останавливается снегом бездонным,
А ее невозможно остановить.
Плачет искренне о вещах умершего,
О песок с горячего юга,
Что скучает без белых камелий
И так слезно их просит, бедный.
Она плачет - стрела без мишени,
Поздний вечер без утренних терций,
Мертвая птица в ветвях - душевно ...
И мечами пятью страшными,
В гитаре, раненое сердце!
