Текст песни Lely45 - Біля гори
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Ми сиділи біля гори говорили до пізньої пори. Сонце встало, сонце зійшло, сніг пішов – нас із тобою замело. Замело, занесло, закрутило, І ми зникли, шукаючи миру Полетіли зі світу страждань, В світ ілюзій та наших бажань. хтось вважає, що це погано, я гадаю, мені так само, у цьому світі якась метушня, що вбиває мене щодня. хтось вважає, що це погано, я гадаю, мені так само, у цьому світі якась метушня, що вбиває мене щодня. Боже як же мені самотньо, у світі, який горить незворотньо. в тілі що давить назовні мене, в думці, яка точно наздожене. і не тільки мене вбивають, і себе зсередини з'їдають, виколуплюють суть і єство, ну яке в біса тут: «волшебство»? про яку країну йде мова? її з‘їсти завжди готові. про який ми мріємо світ? ховаючи заповіт. хтось вважає, що це неправда, я скажу: побачите завтра, в цьому світі де кожного дня, відбирають чиєсь життя Боже як же мені самотньо, у світі, який горить незворотньо. в тілі що давить назовні мене, в думці, яка точно наздожене. здається, що наша велика помилка, судити за спробу почать з «понеділка» за намагання стать тим, ким захоче, доки він спробу свою не прострочить. інакше в тортурах життя проживе, нещастям своїм нас всіх вижере. і себе, і мене, і навіть країну, і не відчуватиме він цю провину. Смотрите также:Все тексты Lely45 >>> |
|
Мы сидели у горы
говорили до поздней поры.
Солнце встало, солнце взошло,
снег пошел – нас с тобой замело.
Замело, занесло, закрутило,
И мы исчезли, ища мира
Улетели из мира страданий,
Мир иллюзий и наших желаний.
кто-то считает, что это плохо,
я думаю, мне так же,
в этом мире какая-то суматоха,
что убивает меня каждый день.
кто-то считает, что это плохо,
я думаю, мне так же,
в этом мире какая-то суматоха,
что убивает меня каждый день.
Боже как же мне одиноко,
в мире, который горит безвозвратно.
в теле давящего наружу меня,
во мнении, которое точно догонит.
и не только меня убивают,
и себя изнутри съедают,
выковыривают суть и естество,
ну какое к черту здесь: «волшебство»?
о какой стране идет речь?
ее съесть всегда готовы.
о каком мы мечтаем о мире?
скрывая завещание.
кто-то считает, что это неправда,
я скажу: увидите завтра,
в этом мире где каждый день,
отнимают чью-то жизнь
Боже как же мне одиноко,
в мире, который горит безвозвратно.
в теле давящего наружу меня,
во мнении, которое точно догонит.
кажется, что наша большая ошибка,
судить за попытку начать с «понедельника»
за попытку стать тем, кем захочет,
пока он попытку свою не просрочит. иначе в пытках жизнь проживет, несчастьем своим нас всех выжрет.
и себя, и меня, и даже страну,
и не будет испытывать он эту вину.
