Текст песни Noizy Minor - Без кольорів
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Зустрічаю цю весну, знову будні мінору, Сонце світить не для мене, відчуваючи сором, Квітневі візерунки на пляшці із під вина, На небі не залишилося місця, усе до дна. Вітаю у хворобливому світі моїх думок, Не тікай, коли знайдеш із ними схожий зв'язок, Ковтайте усі слова, які дарую в мікрофон, Останні проблиски світла полетіли вже на дно. Так набридло бути добрим, і таким вже хорошим? Альтер-его виривається на волю, я здох вже, І моя весна згоріла у вогні, у психозах, Вибачайте за відвертості гидкої цю дозу. Та, напевно, по-інакшому я просто не можу, Я випльовую весь біль і голос зриваю знову, У порох перетираю себе і згорає сором, Естетика існування, що вирвалася на ззовню. У безкровних і зневірених днях на фоні тепла, Раптові зміни у напрямку руху в ваших серцях, Місця усі розпродали, дешева ціна квиткам, Які віддам за безкоштовно, я усе прорахував. Відсилаю всіх подалі, я знову між поверхами, Між світами, що відмінностями щастя дарували, Розбиваю руки в кров, у вікна зганяю злість, На стінах цих синіх плями від крові моїх надій. Це удар, за ударом, вночі ламаю ці стіни, Ідіот, який не розівчився щиро так мріяти, Зневіритись в у щирості, який ніяк не може, Строки давності не діють для любові, що виносить На новий рівень сприймання всіх навколишніх реалій, Бездоганний світ останніх подій яскравих і справжніх, Чорний настрій безсвідомого життя, я перестав вже, Розмальовувати фарбами цю мертву реальність. А ви такі всі бездоганні, ви такі ідеальні, Ну хоч пиши із вас картини рожевими кольорами, Силуети без наповнення, розмиті мертві тіні, Невже ви дійсно вірите у те, що ви щасливі? Ідіоти, я сміюся вам в обличчя без вагань, Лиш нудоту викликає почуттів усіх ваш страх, Ці незвичні кілька тижнів, на жаль, вже запам'ятав, Наручниками прикутий до моментів, де устами, Доторкався до присутності твоєї, я падав, У блакиті очей, яку ти подарувала, Яка насправді була лише дешевою брехнею, Синтетичні почуття, які я виблював у небо. Все так щиро, подавився на контрасті цими фразами, Рядки хворого мозку, ти злови їх всіх одразу, І не спіткнись, коли будеш так з кимось гратися, Колись таки впадеш під відвертим правдивим натиском. Заправся новою дозою, вдихай по десять раз, За один день білого диму, це якраз у самий раз, Щоб зависати у собі із невмінням когось любити, Із пластмасою у грудях замість серця, що згоріло. Алкоголь, руки в крові, розбите скло, з'їдає злість, Спускаюсь вниз, душу випльовую ударами на біс, Це як кіно, де я під музику падаю з висоти, Фатальний стрибок, падіння, вже немає наших крил. Їх обрізали в момент, коли злетів на самий верх, Весна мені залишила дозу болю на десерт, Та я живий і я сміюся, альтер-я встає з колін, Прощавайте жалюгідні, я ніколи не один. Смотрите также:
Все тексты Noizy Minor >>> |
|
Встречаю эту весну, опять будни минора,
Солнце светит не для меня, чувствуя стыд,
Апрельские узоры на бутылке из-под вина,
На небе не осталось места, все до дна.
Приветствую в болезненном мире моих мыслей,
Не убегает, когда найдешь с ними похож связь,
Глотайте все слова, которые дарю в микрофон,
Последние проблески света полетели уже на дно.
Так надоело быть хорошим, и таким уж хорошим?
Альтер-эго вырывается на волю, я сдох уже,
И моя весна сгорела в огне, в психозах,
Извините за откровенности мерзкой эту дозу.
И, наверное, по-другому я просто не могу,
Я выплевывает всю боль и голос срываю снова,
В порох перетираю себя и сгорает стыд,
Эстетика существования, вырвалась на извне.
В бескровных и отчаявшихся днях на фоне тепла,
Внезапные изменения в направлении движения в ваших сердцах,
Места все распродали, дешевая цена билетам,
Какие отдам за бесплатно, я все просчитал.
Отсылаю всех подальше, я снова между этажами,
Между мирами, что различиями счастье дарили,
Разбиваю руки в кровь, в окна сгоняю злость,
На стенах этих синих пятна от крови моих надежд.
Это удар, за ударом, ночью ломаю эти стены,
Идиот, не разучился искренне так мечтать,
Разувериться в в искренности, который никак не может,
Сроки давности не действуют для любви, выносит
На новый уровень восприятия всех окружающих реалий,
Безупречный мир последних событий ярких и настоящих,
Черный настроение бессознательного жизни, я перестал уже,
Разрисовывать красками эту мертвую реальность.
А вы такие все безупречны, вы такие идеальные,
Ну хоть пиши с вас картины розовыми цветами,
Силуэты без наполнения, размыты мертвые тени,
Неужели вы действительно верите в то, что вы счастливы?
Идиоты, я смеюсь вам в лицо без колебаний,
Лишь тошноту вызывает чувств всех ваш страх,
Эти необычные несколько недель, к сожалению, уже запомнил,
Наручниками прикован к моментов, где устами,
Прикасался к присутствию твоей, я падал,
В лазури глаз, которую ты подарила,
Которая на самом деле была только дешевой ложью,
Синтетические чувства, которые я вырвало в небо.
Все так искренне, подавился на контрасте этими фразами,
Строки больного мозга, ты поймай их всех сразу,
И не спиткнись, когда будешь так с кем играть,
Когда же упадешь под откровенным истинным нажимом.
Заправься новой дозой, вдыхай по десять раз,
За один день белого дыма, это как раз в самый раз,
Чтобы зависать в себе с неумением кого-то любить,
С пластмассой в груди вместо сердца, сгорело.
Алкоголь, руки в крови, разбитое стекло, съедает злость,
Спускаюсь вниз, душу выплевывает ударами на бис,
Это как кино, где я под музыку падаю с высоты,
Роковой прыжок, падение, уже нет наших крыльев.
Их обрезали в момент, когда взлетел на самый верх,
Весна мне оставила дозу боли на десерт,
И я жив и я смеюсь, альтер-я встает с колен,
Прощайте жалкие, я никогда не один.
