Текст песни RIZUPS - Одне життя
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Я наче розписав життя,на тринадцять серій,я бачив як закрились двері,бетоних артерій,уламки цього болю я залишив на папері,і проджу паралелі,з твором Данте Аліг'єрі Знаю це схоже на маразм,і наче їде дах,та якби ти бачив те що я бачу я,у своїх снах.Сотні померлих роздирають мене до гола,тягнуть у своє царство під крикі Мафестофеля. А прокидаюсь розумію реальність така,ти або в ролі жертви або в ролі хижака. І я люблю це життя,воно таке одне,і все залежить від мене із волею небес. Приспів Є так багато ролей,а люди всі як клони,вони забули своє *Я* Одне життя!. Доріг так багато моя одна. Веде мене через усе життя,і поки у тілі жива душа...Я житиму тільки своїм життям. Залишки пороху,зависли в наші атмосфері,вони нагадують падіння,багатьох імперій. І те що нам здається звичним до тошноти,виявляється не вічним,а на роки. Я бачив як люди зжирають себе,до кисток,розсипаються в пісок,все втрачають за ковток. Порції чужик думок,і чекають на свисток,та якщо життя театр,ви просрали ваш квиток. Чорні постаті,це нащадки совісті,вилазять на яву,бо ночі не доспані. Та я люблю це життя воно таке одне,і все залежить від мене із волею небес. Одне життя... Смотрите также:
Все тексты RIZUPS >>> |
|
Я как расписал жизни, на тринадцать серий, я видел как закрылись двери, бетонных артерий, обломки этой боли я оставил на бумаге, и Проджи параллели с произведением Данте Алигьери
Знаю это похоже на маразм, и как едет крыша, и если бы ты видел то, что я вижу в своих снах.Сотни умерших раздирают меня до гола, тянут в свое царство под крыки Мафестофеля.
А просыпаюсь понимаю реальность такова, ты или в роли жертвы или в роли хищника.
И я люблю эту жизнь, оно такое одно, и все зависит от меня с волей небес.
припев
Есть так много ролей, а люди все как клоны, они забыли свое * Я * Одна жизнь !.
Дорог так много моя одна.
Ведет меня через всю жизнь, и пока в теле живая душа ... Я буду жить только своей жизнью.
Остатки пороха, зависли в наши атмосфере, они напоминают падения, многих империй.
И то, что нам кажется привычным к тошноты, оказывается не вечным, а на годы.
Я видел как люди сжирают себе, к кисток, рассыпаются в песок, все теряют за глоток.
Порции Чужик мыслей, и ждут свисток, и если жизнь театр, вы просрали ваш билет.
Черные фигуры, это потомки совести, вылезают на яву, потому ночи не доспани.
И я люблю эту жизнь это такое одно, и все зависит от меня с волей небес.
Одна жизнь...
