Текст песни V1TaL1o - Для тебе...
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Ми з тобою тепер не більше як пустоти, у житті розстались і забули вже про нас, в губах твоїх уже давно немає насолоди, і вже не чую дотиків і звабливих фраз. Минуле,пробач я твої двері закриваю, у твоїх обіймах під місяцем голодний вий. Я ніби й мовчу,й забув тебе,не знаю, і світлом променя дорогу привідкрий. Зломати долю не змогли,себе зломали, коли кричали, що не розстанемся ніколи. З кожної миті життя по пазлику складали, не знаючи ні болю,ні поразки ні тривоги. Й тепер пробач,що тебе я відпускаю, лиш ці слова вирвані з пустого болю. І небо гірко ллється вже до краю, зливає сльози двох людей,або тільки мною. Тепер життя переплітається у сірі тіні, встаю,й тебе шукаю я щоранку. Відкривши світ,чи у вікна фіранку, а за вікном туман,і вітер сум навіє. Й лякаючи себе я знову згадую про тебе, всю вірну ніжність,і лякливі очі. Й навколішки чомусь не в тебе а у неба, тепер не ти,а холод лиш мене лоскоче. Забуду все,й начну із чистого листа, не ти одна,й не ти остання будеш. Пишу про інших,але сторінка все пуста, твою любов й руками не загубиш. Прощай,кінець уже загадких слів, пробач твоє ім'я в них не згадаю. Я гордо літав коли кохати ще зумів, тепер лиш спогадами гірко пролітаю. |
|
We are now nothing more than a void,
parted in life and forgot about us,
your lips have long been no pleasure,
and I no longer hear touches and catchy phrases.
Past, I'm sorry I close your door,
you are hungry in your arms under the moon.
I seem to be silent and forget you, I don't know
and the light of the road will open the way.
They couldn't break their fate, they broke themselves,
when they shouted that we would never leave.
From every moment life on the puzzle was made up,
knowing neither pain nor defeat nor anxiety.
And now I'm sorry to let you go
only those words were torn out of empty pain.
And the sky is pouring bitterly to the edge,
merges the tears of two people, or just me.
Now life is intertwined in a gray shadow,
get up and look for you every morning.
Having opened the world, or the window curtain,
and out of the window the mist, and the wind of sorrows bring.
And scaring myself, I will mention you again,
all true tenderness, and light eyes.
And for some reason not in you but in heaven,
now it's not you, but the cold makes me tick.
I'll forget everything and start with a blank slate,
you are not alone, and you will not be the last.
I write about others, but the page is empty,
you will not lose your love and your hands.
Goodbye, the end of mysterious words,
sorry I won't mention your name in them.
I proudly flew when to make love,
now only memories are bitter to fly by.
