Текст песни Venterro - Король епохи дракона
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Тринадцятий минало, я пішов на війну Цей шрам. Тоді виймали прямо прямо в полі стрілу В шістнадцять років заслужив свій рицарський титул Невинну жінку я тоді захистив від бандитів А в двадцять три я вже сам людей повів воювати Нема двох пальців, але я тоді помстився за брата Осада в тридцять, обороняли батьківський дім То був бенкет, якщо ловили ми щурів і котів Я йшов на смерть і своє забрати сил не забракло Мою розрубану щоку не закрило забрало Мене забрали, я тоді на волосинці звисав Катували, але я тварюкам ніц не сказав Клянусь, ще кілька днів мене би тут не знайшли Я сподіваюся на чудо і мої люди прийшли Єдиний син, нащадок мій поліг в тій війні Тепер частинка мого серця лежить із ним в труні Мою біль не зрівняти з кровавими ранами Самотній старий із честю і шрамами Вірний народ - це все, що є Вони віддали життя, я віддаю їм своє Сину, згасає епоха дракона Несіть мені зброю, сідлаємо коней Навік закарбоване наше з тобою Ім'я в манускриптах потом і кров'ю Хоробро ти бився, я це не забув Твоє вогнище ворог мерзенний задув Ти зробив те, що зміг, я зроблю те, що маю Так епоха дракона згасає Сину, згасає епоха дракона Несіть мені зброю, сідлаємо коней Навік закарбоване наше з тобою Ім'я в манускриптах потом і кров'ю Хоробро ти бився, я це не забув Твоє вогнище ворог мерзенний задув Ти зробив те, що зміг, я зроблю те, що маю Так епоха дракона згасає В моїх помарнілих блакитни блакитних очах Віддзеркалений жах ворогів Люди рубають і дико кричать З кожним змахом все більше сиріт-дітлахів Я вишукую очима злого вбивцю мого, сина, Мене сила не покине ні на мить Карїна попросила нас зробити це красиво, щоб посивів той, хто думав нас побить Бодай швидше я вижену жах Удар - все глибше і глибше кинджал Хода вже тихше і тихше душа Отак тут лИше нам вічність лежать Сину, згасає епоха дракона Несіть мені зброю, сідлаємо коней Навік закарбоване наше з тобою Ім'я в манускриптах потом і кров'ю Хоробро ти бився, я це не забув Твоє вогнище ворог мерзенний задув Ти зробив те, що зміг, я зроблю те, що маю Так епоха дракона згасає Сину, згасає епоха дракона Несіть мені зброю, сідлаємо коней Навік закарбоване наше з тобою Ім'я в манускриптах потом і кров'ю Хоробро ти бився, я це не забув Твоє вогнище ворог мерзенний задув Ти зробив те, що зміг, я зроблю те, що маю Так епоха дракона згасає Я багато не встиг, але встиг теж немало Мене люд мій простить, моє серце зжимало Їх діти рости будуть в мирі і злагоді моя душа летить в вирій на сАмоті Геройська душа, як фенікс, переродиться Кров витікає, як в землю сира водиця Помста мАнить чоловіка дияволиці Тепер я помираю зі шрамами наодинці Сину, згасає епоха дракона Несіть мені зброю, сідлаємо коней Навік закарбоване наше з тобою Ім'я в манускриптах потом і кров'ю Хоробро ти бився, я це не забув Твоє вогнище ворог мерзенний задув Ти зробив те, що зміг, я зроблю те, що маю Так епоха дракона згасає Сину, згасає епоха дракона Несіть мені зброю, сідлаємо коней Навік закарбоване наше з тобою Ім'я в манускриптах потом і кров'ю Хоробро ти бився, я це не забув Твоє вогнище ворог мерзенний задув Ти зробив те, що зміг, я зроблю те, що маю Так епоха дракона згасає |
|
Тринадцать прошлого, я пошел на войну
Этот шрам. Затем удалили прямо в ящике со стрелкой
В шестнадцать лет он заслужил свой рыцарный титул
Я защитил невинную женщину, а затем от бандитов
И в двадцать три года я уже заставил людей сражаться
Там нет двух пальцев, но тогда я отомсти за брата
Осада в тридцать лет, защищал свой родительский дом
Это был праздник, если мы поймали крыс и кошек
Я пошел на смерть, и моя сила не пропустила
Моя нарезанная щека не закрылась
Меня забрали, потом я висел на прическе
Пытали, но я не сказал существа
Клянусь, здесь не найдено еще несколько дней
Я надеюсь на чудо, и мои люди пришли
Единственный сын, мой потомка, моя война попала в эту войну
Теперь частица моего сердца лежит с ним в гробу
Моя боль не сравнивается с кровавыми ранами
Одинокий старый с честью и шрамами
Верные люди - это все, что есть
Они дали жизнь, я даю им свой
Сын, эра дракона исчезает
Носить с собой оружие, сидеть лошадей
Навсегда убил нас с тобой
Имя в рукописях пот и кровь
Храбрый, ты сражался, я не забыл об этом
Ваш очаг враг бродил
Ты сделал то, что я мог, я сделаю то, что у меня есть
Итак, эпоха дракона исчезает
Сын, эра дракона исчезает
Носить с собой оружие, сидеть лошадей
Навсегда убил нас с тобой
Имя в рукописях пот и кровь
Храбрый, ты сражался, я не забыл об этом
Ваш очаг враг бродил
Ты сделал то, что я мог, я сделаю то, что у меня есть
Итак, эпоха дракона исчезает
В моих ядных голубых глазах
Отражал ужас врагов
Люди режутся и кричат дико
С каждым зрелищем все больше и больше сирот
Я ищу глаза моего злого убийцы, сын,
Я не уйдет на мгновение
Карина попросила нас сделать это красивым,
Грею тот, кто думал о том, чтобы победить нас
По крайней мере, я изгнал ужас
Удар - все глубже и глубже кинжал
Походка уже тише и более тихой душа
Так что здесь только вечность лжет нам
Сын, эра дракона исчезает
Носить с собой оружие, сидеть лошадей
Навсегда убил нас с тобой
Имя в рукописях пот и кровь
Храбрый, ты сражался, я не забыл об этом
Ваш очаг враг бродил
Ты сделал то, что я мог, я сделаю то, что у меня есть
Итак, эпоха дракона исчезает
Сын, эра дракона исчезает
Носить с собой оружие, сидеть лошадей
Навсегда убил нас с тобой
Имя в рукописях пот и кровь
Храбрый, ты сражался, я не забыл об этом
Ваш очаг враг бродил
Ты сделал то, что я мог, я сделаю то, что у меня есть
Итак, эпоха дракона исчезает
Я не сделал этого много, но тоже много
Я, мои люди прощают мое сердце сжималось
Их дети будут расти в мире и гармонии
Моя душа летит в одиночку
Героическая душа, как феникс, будет возрожден
Кровь течет, как в первой сырой воде
Месть заманивает мужчину дьявола
Теперь я умираю только с шрамами
Сын, эра дракона исчезает
Носить с собой оружие, сидеть лошадей
Навсегда убил нас с тобой
Имя в рукописях пот и кровь
Храбрый, ты сражался, я не забыл об этом
Ваш очаг враг бродил
Ты сделал то, что я мог, я сделаю то, что у меня есть
Итак, эпоха дракона исчезает
Сын, эра дракона исчезает
Носить с собой оружие, сидеть лошадей
Навсегда убил нас с тобой
Имя в рукописях пот и кровь
Храбрый, ты сражался, я не забыл об этом
Ваш очаг враг бродил
Ты сделал то, что я мог, я сделаю то, что у меня есть
Итак, эпоха дракона исчезает
