Текст песни Диктант 6 - Козацький гумор
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
6. Козацький гумор У народних піснях і легендах отак поетично визначалися родичі запорожця: Великий Луг — батько, Січ — мати, шабля — дружина, кінь — вірний товариш. Тобто все його життя від самісінького народження пов'язувалося з атрибутами козацької вольниці. У товаристві запорожців понад усе цінувалися сміливість, кмітливість, добре серце і, звичайно ж, почуття гумору, яким було пронизане все життя Січі. Відомий дослідник козацтва Дмитро Яворницький писав: «З природних якостей, властивих справжньому козакові, відзначались уміння майстерно розповідати, підмічати смішні риси в інших і передавати їх у жартівливому тоні». Цією рисою запорозьких козаків частково пояснюються й дивні прізвиська, котрі вони давали новачкам, які приходили на Січ: Непийпиво, Лупиніс, Загубиколесо, Задерихвіст тощо. Людину малого зросту вони, жартуючи, називали Махииею, великого зросту — Малютою, шибеника — Святошею. Хто в них спалив курінь, той — Палій, а хто подібний на перепічку, той — Корж. Запорожець умів посміятися з ворога, зі смерті, із самого себе, завжди охоче кепкував із товариша. І це був сміх вільної людини, бо, як відомо, раби й пригноблені не вельми охочі до сміху. 160 слів 3 підручника |
|
6. Cossack humor
In folk songs and legends, the relatives of the Cossacks were poetically defined in this way: Velykyi Luh - father, Sich - mother, saber - wife, horse - faithful companion. That is, his whole life from birth was associated with the attributes of the Cossack freemasonry.
In the company of the Cossacks, courage, cleverness, a good heart and, of course, a sense of humor, which permeated the entire life of the Sich, were valued above all else. The well-known researcher of the Cossacks Dmytro Yavornytsky wrote: "Of the natural qualities inherent in a real Cossack, the ability to tell stories, notice funny features in others and convey them in a humorous tone was noted."
This feature of the Zaporozhian Cossacks partly explains the strange nicknames they gave to newcomers who came in January: Nepiypivo, Lupinis, Zagubykoleso, Zaderikhvist, and so on. They jokingly called a man of small stature Machia, a man of great stature Malyuta, and a gallows man Svyatosha. Whoever burned the hut in them was Paliy, and whoever looked like a baker was Korzh.
The Cossack was able to laugh at the enemy, at death, at himself, always willingly mocked his comrade. And this was the laughter of a free man, because, as we know, slaves and the oppressed are not very willing to laugh.
160 words 3 textbooks