Текст песни Дім із піску та туману - Яскравий сон
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
В твоєму погляді я, ніби, побачив щось знайоме, Ніби відкрив двері тому, що не показував нікому І цей сміх, ця компанія, ці люди, Я й досі відчуваю твій запах, він ніби всюди. Давала зрозуміти все тільки одним поглядом, А я наче сліпий тону в якійсь незрозумілій болі Твій голос у голові кружляє колами, І всі навколо ніби розмовляють різними мовами. Я знаю твоє ім’я, я відчуваю твоє дихання, Я прокидаюся і бачу, що від думок немає виходу, Відчуття такі реальні, ніби там були не тільки очі, Та як багато все змінили події цієї ночі… Чого я хочу? Повернути цю реальність, Чи залишитись там, куди я зможу повертатись? Щоночі спати і ростити собі крила, Це так мило, що ти хоч щось мені лишила. Цілу годину просидів на ліжку як дитина, Ніколи я не вірив, що колись на мене щось так вплине. Яскраве світло серед холодної ночі Мокрі очі самі по собі сльози точать, Не помічаю я чітких рис обличчя, Я бачу тільки образ той, який до себе кличе. Так хочу обійняти і на завжди зупинити час, І не повертатися, бо тут немає нас. Це так незвично, що я пишу тобі пісні, І що мої думки про тебе, і що ти в моєму сні. Наші життя міняють випадкові люди, Бачив тебе тільки раз, та тепер ти всюди. Твоє обличчя, міміка, твій дивний погляд, Ти пам’ятаєш точно - відчувала спокій, А я не вірив в долю, я шукав причини: Хіба буває так, щоб ангел був безкрилий? Моє життя - закладена програма Хвилини наче ноти народжують яскраву гаму. Воля в небесах, як би хотілось вірити, Що поряд з нею ти - моя лірика! І кожне слово я відчував руками В твоєму погляді я побачив щось знайоме І дотик наших рук забрав набуту втому. Та не потрібно слів, потрібна тільки ти, Бо де б ти не була ти приходиш до мене в сни. Слова рядками накручують на горло камінь Чи міг би я змінити те, що є між нами? І кожен раз, як перший раз, як вознесіння. Тільки в тобі я бачу волю і розуміння самого себе Тут присутній тільки спокій До повного кайфу - кілька кроків… Хто ми? Між нами рами телефону. Вечір, вітер і я іду додому. Кожна година мого недосипання Змушує писати мемуари, зізнання. На мить повернув би я минуле , Туди де ми стояли і заснули. Ніхто не знає куди веде тернистий шлях І знову прокидаюся, бо тут немає нас. В таких далеких відчуття-відповідна сила В кожного з нас є таємні крила Ти запустила мене з ними в небо, І я лечу до тебе в снах, лечу до тебе… Віра, надія, моя стихія-страх Ніби сподівання ти бачиш на моїх вустах, Та ролі в нас не співпадають із сценарієм, Який придумав я, один його листаю… Яскравий сон, яскрава ти, Я все життя шукав таку та не зміг знайти. Хто придумав сни, Коли в них чорно-білий світ і кольорова ти? І кожну ніч приходиш ти Привітаєшся і мусиш йти. Де ти? Навколо простір Тишина, і холодна постіль Знайомий смак, знайома тінь Я вкрав твій сон, а ти вкрала мій…. ти вкрала мій…. |
|
В твоем взгляде я, вроде, увидел что-то знакомое,
Будто открыл дверь потому, что не показывал никому
И этот смех, эта компания, эти люди,
Я до сих пор чувствую твой запах, он как бы везде.
Давала понять все только одним взглядом,
А я как слепой тона в какой-то непонятной боли
Твой голос в голове кружит кругами,
И все вокруг будто говорят на разных языках.
Я знаю твое имя, я чувствую твое дыхание,
Я просыпаюсь и вижу, что от мыслей нет выхода,
Ощущения такие реальные, что там были не только глаза,
И как много все изменили события этой ночи ...
Чего я хочу? Вернуть эту реальность,
Или остаться там, куда я смогу возвращаться?
Каждую ночь спать и растить себе крылья
Это так мило, что ты хоть что-то мне оставила.
Целый час просидел на кровати как ребенок,
Никогда я не верил, что когда-то на меня то так повлияет.
Яркий свет среди холодной ночи
Мокрые глаза сами по себе слезы точат,
Не замечаю я четких черт лица,
Я вижу только образ тот, который к себе зовет.
Так хочу обнять и навсегда остановить время,
И не возвращаться, потому что здесь нет нас.
Это так необычно, что я пишу тебе песни,
И что мои мысли о тебе, и ты в моем сне.
Наши жизни меняют случайные люди,
Видел тебя только раз, и теперь ты повсюду.
Твое лицо, мимика, твой странный взгляд,
Ты помнишь точно - чувствовала спокойствие,
А я не верил в судьбу, я искал причины:
Разве бывает так, чтобы ангел был бескрылый?
Моя жизнь - заложена программа
Минуты как ноты рождают яркую гамму.
Воля в небесах, как бы хотелось верить,
Что рядом с ней ты - моя лирика!
И каждое слово я чувствовал руками
В твоем взгляде я увидел что-то знакомое
И ощупь наших рук забрал приобретенную усталость.
И не нужно слов, нужна только ты,
Ибо где бы ты ни была ты приходишь ко мне в сны.
Слова строками накручивают на горло камень
Мог бы я изменить то, что есть между нами?
И каждый раз, как первый раз, как вознесения.
Только в тебе я вижу волю и понимание самого себя
Здесь присутствует только спокойствие
До полного кайфа - несколько шагов ...
Кто мы? Между нами рамы телефона.
Вечер, ветер и я иду домой.
Каждый час моего недосыпание
Заставляет писать мемуары, признание.
На мгновение вернул бы я прошлое,
Туда где мы стояли и заснули.
Никто не знает куда ведет тернистый путь
И снова просыпаюсь, потому что здесь нет нас.
В таких далеких ощущение-ответная сила
У каждого из нас есть тайные крылья
Ты запустила меня с ними в небо,
И я лечу к тебе во сне, лечу к тебе ...
Вера, надежда, моя стихия-страх
Будто надежду ты видишь на моих устах,
И роли у нас не совпадают со сценарием,
Придумавший я один его листаю ...
Яркий сон, яркая ты,
Я всю жизнь искал такую и не смог найти.
Кто придумал сны,
Когда у них черно-белый мир и цветная ты?
И каждую ночь приходишь ты
Поздороваешься и должен идти.
Где ты? вокруг пространство
Тишина, и холодная постель
Знакомый вкус, знакомый тень
Я украл твой сон, а ты украла мой .... ты украла мой ....
