Текст песни 1Sek - Зламані дзеркала мрій
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Притаманне бажання творити и кохати, Кохаючi пiзнавати, рiдне сердце в долонях тримати, Вiддаючи нiчого в противагу немати, I якщо вже наважитись, то докiнця чекати. Яскраве вiдзеркалення особовых рис, Назовнi може бути не видно, в пiтьмi там хитрий лис, Чарiвнi ноти рiзнокольорових барв, вiдчув загрозу, Втішаєш себе, що гучно десь гукав. Крихітна доля і той великий сподівання міст, Вічна надія на те що, до адресата дійде лист. Сподівання щиро тають на вустах, але все дарма, Звинувачення випущені запалом - це ганьба, Мовчки диктор в голові наберає купу бруду, Людина в міркуваннях, людина - лялька "вуду". Тим часом, очі вже наповнившись журбою, Два тіла, крихти почуттів рахують, Збирають зламані дзеркала мрій, Кожен хоче відчувати те, що він живий. Кожна мить дає відчуття тотальної облоги, Життя це сфера часу, тернистої дороги, Поглинає потік масового ураження розуму, Не розумію тембр крику, ледь помітного голосу. Це моветон, це переплетення струн долі, Як віднайти себе, втративши десь мимоволі? Відчуваю годинника стрилку, віддаючи на серці болю, Не зарадив собі, бачу цінність пролитої на життя крові. Скільки було витрачено сил и пройдено шляху? Відчуття втрачених можливостей, дірявого даху, Забутої стежини и далеких поза меж мрій, За спиною тягар помилок, не зробленних колись дій. Вирій можливостей, терпкий присмак свободи, Тягучий сироп брехні, гиркий присмак кохання в моді, Кожне третє питання, яке зостається без змін, Не пам'ятаю скільки було збитих за цей час колін. Тремтить тіло і немов в вогні палає там нутро, Не розумію суті, не розумію, до чого це було потрібно, Хворий світ, і цілком хворі мабуть люди, Цілюсь в ціль, і натискаючи на гачок, хочу все забути. Смотрите также:
Все тексты 1Sek >>> |
|
An inherent desire to create and to love,
Loving to know, a heart is held in the palms of your hands,
While giving nothing away,
And if you decide, you have to wait.
Bright reflection of personality traits,
Outwardly it may not be visible, in five there is a tricky fox,
Magic notes of multicolored colors, felt threatened,
You console yourself that it was loud somewhere.
Tiny fate and that great hope of cities,
An eternal hope that a letter will reach the addressee.
Expectations are sincerely melted on the lips, but in vain,
Charges released by passion are a shame
Silently the announcer picks up a pile of dirt in his head,
A man of reasoning, a man is a voodoo doll.
Meanwhile, eyes already filled with grief,
Two bodies, crumbs of feelings count,
Collect broken dream mirrors,
Everyone wants to feel that he is alive.
Every moment gives the feeling of total siege,
Life is the realm of time, the bumpy road,
It absorbs the flow of mass destruction of the mind,
I don't understand the timbre of the scream, the barely noticeable voice.
This is a monetone, this is the intertwining of strings of destiny
How to find yourself lost somewhere inadvertently?
I feel the hour of the arrow pointing at the heart in pain,
Do not hurt myself, I see the value of blood spilled on life.
How much effort was spent and paths passed?
Feeling lost, a leaky roof,
Forgotten paths and far beyond dreams,
Behind them are the burden of mistakes that have never been done.
A whirlwind of possibilities, a tart aftertaste of freedom,
The viscous syrup of lies, the bitter taste of love in fashion,
Every third question that remains unchanged,
I do not remember how many knees were knocked down during this time.
The body trembles and burns like a fire in the fire,
I don't understand the point, I don't understand what it took,
The sick world, and quite sick people,
I aim for the goal, and pressing the hook, I want to forget everything.
