Текст песни 5. Krohmal - Самотність
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
1 куплет: Чомусь люблю гуляти пізно, люблю хмари над місто, коли на вулицях не тісно З плеєром на перевіс він єдиний мій товариш став, Слухаю його завжди як комуністи Сталіна Не вистачає сталі нам, не знаю як так сталося, світ тримався на китах, на жаль довірили лосям не так події склалися, як гукнув так і відізвалося Встромили ножі у спину та не тримаю зла на вас Кожен як фантомас не соромитися міняти маску Сьогодні друг а завтра приведе тебе у пастку Життя не казка пояснюю кому досі не зрозуміло Хто з розум зійшов і просить у неба щось уміло А я, як не молився, так і не стану тягнуть долоні до ікони в золотій оправі Може не моя справа вирішувати хто більше бравий, та бог помер Ніцше дійсно був правий Приспів: Не входила самотність плани ці посмішка в'яне плавно на лиці чого не радий Замість кольорових пачка сірих олівців Зім'яті папірці, не пишеться балада. Не входила самотність плани ці посмішка в'яне плавно на лиці чого не радий Замість кольорових пачка сірих олівців Зім'яті папірці, не пишеться балада. 2 куплет: В темряві хотів сховатися від цього світу мій не ідеальний план руйнує у вікно ранкове світло Обличчя зблідло горе з розуму прийшло зненацька Схопило хавцько як в сіті рибальські Я аутсайдер всі на фініші, я за межею старта Вся в плямах карма миття її часу пустого трата Пом'ята рама, перетворююсь на цинника Уникаю людей, зі страхом дивлюсь на ціни я Натомість в моїй країні з'являються нові Скруджі МакДаки З екранів забивають людям баки, як бачу їх на банерах то тикаю їм факи Нехай потонуть у своїх грошах ті селезінки пернаті Не знаю чи пройде депресія боротьба з нею вже в процесі Росте агресія пече у горлі наче спеція Скажіть як зветься ця трагедія і дно Коли між калом і лайном обирати третє не дано Приспів: Не входила самотність плани ці посмішка в'яне плавно на лиці Ти чого не радий? Замість кольорових пачка сірих олівців Зім'яті папірці, не пишеться балада. Не входила самотність плани ці посмішка в'яне плавно на лиці чого не радий Замість кольорових пачка сірих олівців Зім'яті папірці, не пишеться балада. |
|
1 куплет:
Почему люблю гулять поздно, люблю облака над город, когда на улицах не тесно
С плеером на перевис он единственный мой товарищ стал,
Слушаю его всегда как коммунисты Сталина
Не хватает стали нам, не знаю как так случилось,
мир держался на китах, к сожалению доверили лосям
не так события сложились, как крикнул так и отозвалось
Воткнули ножи в спину и не держу зла на вас
Каждый как фантомас не стесняться менять маску
Сегодня друг а завтра приведет тебя в ловушку
Жизнь не сказка объясняю кому до сих пор не понятно
Из разум сошел и просит у неба что-то умело
А я, как молился, так не стану тянут ладони к иконе в золотой оправе
Может не мое дело решать кто больше бравый, и бог умер Ницше действительно был прав
припев:
Не входила одиночество планы эти улыбка вянет плавно на лице
чего не рад
Вместо цветных пачка серых карандашей
Смятые бумажки, не пишется баллада.
Не входила одиночество планы эти улыбка вянет плавно на лице
чего не рад
Вместо цветных пачка серых карандашей
Смятые бумажки, не пишется баллада.
2 куплет:
В темноте хотел спрятаться от мира
мой не идеален план разрушает в окно утренний свет
Лицо побледнело горе от ума пришло неожиданно
Схватило хавцько как в сети рыболовные
Я аутсайдер все на финише, я за чертой старта
Вся в пятнах карма мытья ее времени пустого трата
Помятая рама, превращаюсь в цинника
Избегаю людей, со страхом смотрю на цены я
Зато в моей стране появляются новые Скрудж МакДак
С экранов забивают людям баки, как вижу их на баннерах то тыкаю им факи
Пусть утонут в своих деньгах те селезенки пернатые
Не знаю пройдет депрессия борьба с ней уже в процессе
Растет агрессия печет в горле как специя
Скажите как называется эта трагедия и дно
Когда между калом и дерьмом выбирать Третьего не дано
припев:
Не входила одиночество планы эти улыбка вянет плавно на лице
Ты чего не рад?
Вместо цветных пачка серых карандашей
Смятые бумажки, не пишется баллада.
Не входила одиночество планы эти улыбка вянет плавно на лице
чего не рад
Вместо цветных пачка серых карандашей
Смятые бумажки, не пишется баллада.
