Текст песни Ілюзія Тиші - Час
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Час Час біжить рікою, вітром над водою Час нам не здолати, час нам не здогнати. Час біжить рікою, вітром над водою Час нам не здолати, час нам не здогнати. Час біжить, час швидко минає А ти все ждеш, ти чогось чекаєш. Приспів 1: А на дворі жовта осінь, а на дворі знов зима, Розквітають ніжні квіти, голову п'янить весна. Час біжить, час утікає. Та ти на місці, ти ніщо не міняєш. Рік за роком спливають літа, А за плечима лише пустота. Приспів 1: А на дворі жовта осінь, а на дворі знов зима, Розквітають ніжні квіти, голову п'янить весна. Приспів 2: А на дворі жарке літо, та жовтіє вже трава Вітер, дощ і знову зимно. Обертом йде голова. Час стривай, куди біжиш? Зупинися - схаменись! Дарма тобі його молить, Твоє життя для нього мить! Його незламний механізм, Не чує плачу людських сліз. Він без сердешний кат німий, Що виконає вирок твій! Час назад не повернеш, Знов життя не проживеш. Автор тексту: Анатолій Кисельов Смотрите также:Все тексты Ілюзія Тиші >>> |
|
Время
Время управляет рекой, ветром над водой
Пришло время не преодолеть нас, пришло время не знать нас.
Время управляет рекой, ветром над водой
Пришло время не преодолеть нас, пришло время не знать нас.
Время проходит, время быстро проходит
И вы все ждете, вы что -то ждете.
Припев 1:
А во дворе желтая осень, а во дворе снова зимой,
Нежные цветы расцветают, голова пьяна.
Время бежит, время убегает.
Но вы на месте, вы ничего не измените.
Год за годом лето,
И за плечами только пустот.
Припев 1:
А во дворе желтая осень, а во дворе снова зимой,
Нежные цветы расцветают, голова пьяна.
Припев 2:
И во дворе жаркое лето, но трава уже пожелтело
Ветер, дождь и зима снова. Голова идет.
Держите время, где вы бежите?
Остановись - сжимай!
Напрасно вы молитесь ему,
Ваша жизнь - момент для него!
Его нерушимый механизм,
Он не слышит плача человеческих слез.
Он без сердечной Кэт тупой,
Какое ваше предложение будет выполнено!
Время назад не повернутся,
Вы больше не будете жить.
Автор текста: Anatoly Kiselev
