Текст песни Ірина Мороз - Зима
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
тонни, мільйони слів, безсонних ночей, написаних і ненаписаних віршів стоси зім’яті, кинуті деінде аби лиш подалі від тебе, від твоїх очей… ти завше дивишся глибше, ти завше бачиш усе ти знаєш мої думки, які я наважусь сказати лише за тиждень ти – мій мікроскоп, ти – мій найточніший прилад вимірюєш всі коливання, найбільші й найменші сплески моїх емоцій ти знаєш весь мій горизонт, весь мій ландшафт, всі мої хмари і сонця та зараз зима. і я така непостійна, така стрімка, така мрійлива і вільна зі мною напрочуд легко, а часом до болю важко я знаю, від цього у тебе нестримно ганяють мурашки якщо не за місяць, якщо не за два, то коли закінчиться вся ця мерзлота? мені б тільки снігу лапатого, мені б лиш Різдва і Нового року краплину а далі, можна, весна?! і я на хвилину повірю в дива у те, що тепло поза плином часу і простору в наших серцях у те, що любов ніколи не спить у те, що саме вона зігріває й голубить… у те, що насправді весна в нас самих, у святах наших й буднях у те, що поряд не ми, а найкращі із наших проекцій у те, що якраз у зими найпрекрасніші миті в колекції. Смотрите также:
Все тексты Ірина Мороз >>> |
|
тонны, миллионы слов, бессонных ночей, написанных и
написанных стихов кипы смяты, брошены в другое место
лишь бы подальше от тебя, от твоих глаз ...
ты всегда смотришь глубже, ты всегда видишь все
ты знаешь мои мысли, которые я осмелюсь сказать только за неделю
ты - мой микроскоп, ты - мой самый точный прибор
измеряешь все колебания, крупные и маленькие всплески моих эмоций
ты знаешь весь мой горизонт, весь мой ландшафт, все мои облака и солнца
и сейчас зима.
и я такая непостоянная, такая стремительная, такая мечтательная и свободная
со мной на удивление легко, а порой до боли трудно
я знаю, от этого у тебя стремительно гоняют мурашки
если не за месяц, если не по два, то когда
закончится вся эта мерзлота?
мне бы только снега лапчатых,
мне бы лишь Рождества и Нового года каплю
а дальше, можно, весна ?!
и я на минуту поверю в чудеса
в том, что тепло вне течением времени и пространства в наших сердцах
в то, что любовь никогда не спит
в том, что именно она согревает и ласкает ...
в том, что на самом деле весна в нас самих, в праздниках наших и буднях
в то, что рядом не мы, а лучшие из наших проекций
в том, что как раз в зимы прекрасные мгновения в коллекции.
