Текст песни Едуард Драч - Пісня пілота
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
У долонях штурвал - не баранка, а стяг, коли мрія юнацька - твій нинішній фах. Все минуче й земне відступає на тло у ту мить, як машина стає на крило Через вітер і хмари, і сніг і сльоту твій літак набирає свою висоту, і пливе, там, де вже не летять журавлі - тільки соне і небо й не видно землі У розривах між хмар пропливають міста. І в одному з них дім, де живе саме Та... Ти поглянув униз і в очах попливло у ту мить, як ставала душа на крило. Через вітер і хмари й земну суєту вона, ніби літак, набира висоту, і пливе, там де вже не летять журавлі.. Тільки сонце і небо... Й не видно землі... Смотрите также:
Все тексты Едуард Драч >>> |
|
In the palms of the hands the steering wheel is not a lamb, but a flag,
when the dream is youthful - your current profession.
Everything transient and earthly recedes into the background
at that moment, like a car
gets on the wing
Because of the wind and clouds, and snow and slush
your plane is gaining altitude and sailing,
where cranes no longer fly -
only sleep and the sky
and the earth is not visible
Cities float in the gaps between the clouds.
And in one of them the house where Ta lives ...
You looked down and your eyes floated
at that moment, as it happened
soul on the wing.
Because of the wind and clouds and earthly bustle
she, like a plane, is gaining altitude,
and floats where cranes no longer fly ..
Only the sun and the sky ...
And the earth is not visible ...