Текст песни Жадан i Собаки - Марат
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Марат помер уві сні. На початку березня, навесні. Коли танцюють сніги, І ріки лишають свої береги, Як діти лишають батьківські доми Після тяжкої зими. Марат тренувався на Спартаку. Мав техніку - вивірену і тривку, З тренованим тілом і серйозним лицем, Був, мабуть, справді кращим бійцем В свої роки в півсередній вазі, мав наколку з Фіделем на лівій нозі. Імам говорив, стоячи над ним: Пророк, - говорив він, - не був сумним. Він вірив, що зло вижирає зло. Буде так, як буде. Завжди так і було. Хай Марату згадають про кожну з провин. Пррок і дбає зазвичай про таких, як він. Я знаю напевне, чому він помер. Щоранку він бився проти химер. Щодня він збивав у кров кулаки. Доки над ним не згасли зірки. Не всі заступають за цю межу. Хто знав його, знає, про що я кажу. Як може зникнути те, що є? Для чого пророк нам усе це дає? Насправді зникнути може хіба що страх. Все інше є в нас – молодших братах, Які розбивають собі серця, Вдень вночі стоячи до кінця. Брат замовк і відійшов убік. Він був молодший від Марата на рік. І тому Марата вважав головним. Тримався ним, всюди ходив за ним. Тепер ось мовчав, відійшовши нараз, І стримував сльози, соромлячись нас. Коли виносили тіло, почався сніг. Він падав з темних небес до ніг. Імам ішов попереду, наче мара. Весна на цвинтарі – не найкраща пора. Жінки ховали сльози, а чоловіки Відчували, як згасають над ними зірки. |
|
Марат умер во сне.
В начале марта, весной.
Когда танцуют снега,
И реки оставляют свои берега,
Как дети оставляют родительские дома
После тяжелой зимы.
Марат тренировался на Спартаке.
Имел технику - выверенную и прочную,
С тренированным телом и серьезным лицом,
Был, пожалуй, действительно лучшим бойцом
В свои годы в полусреднем весе,
имел наколку с Фиделем на левой ноге.
Имам говорил, стоя над ним:
Пророк, - говорил он, - не был печальным.
Он верил, что зло вижирае зло.
Будет так, как будет. Всегда так и было.
Пусть Марату вспомнят о каждой из грехов.
Пррок и заботится обычно о таких, как он.
Я точно знаю, почему он умер.
Каждое утро он сражался против химер.
Ежедневно он сбивал в кровь кулаки.
Пока над ним не погасли звезды.
Не все заслоняют за эту границу.
Кто знал его, знает, о чем я говорю.
Как может исчезнуть то, что есть?
Для чего пророк нам все это дает?
На самом деле исчезнуть может разве что страх.
Все остальное у нас - младших братьях,
Которые разбивают себе сердца,
Днем ночью стоя до конца.
Брат замолчал и отошел в сторону.
Он был моложе Марата в год.
И поэтому Марата считал главным.
Держался ним, везде ходил за ним.
Теперь вот молчал, отойдя вдруг,
И сдерживал слезы, стесняясь нас.
Когда выносили тело, начался снег.
Он падал с темных небес к ногам.
Имам шел впереди, как призрак.
Весна на кладбище - не лучшая пора.
Женщины прятали слезы, а мужчины
Чувствовали, как угасают над ними звезды.
