Текст песни Оксана Забужко - Визначення поезії
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
ВИЗНАЧЕННЯ ПОЕЗІЇ Знаю, що вмиратиму тяжко — Як усі, хто любить точену музику власного тіла, Хто вміє легко просилювати його ув отвори страху, Як у вушко голки, Хто ввесь вік ним протанцював — так, що кожен порух Плечей, і лопаток, і стегон — світився Далекою тайною смислу, як слово санскритської мови, І м’язи під шкірою грали, Мов риби в нічному ставку, — Дякую Тобі, Боже, що дав нам тіло! Отож коли помиратиму, гукніть майстрів, Аби зняли наді мною покрівлю (Так помирав мій прадід, кажуть, відьмак), — І ось тоді, коли крізь розм’якле вже тіло, Переливаючись, мов крізь некруто зварений білок, Проблимне натужно набрякла душа, Випинаючись потемнінням (А тіло тимчасом тектиме корчами, Мов ковдра, що хоче скинути хворий, Бо вона його душить), — А душа все пнутиметься прорвати Стиск плоті, проклін ґравітації, — ось тоді У вилом стелі шумким крижаним зорепадом Рине Космос І тягом в свою галактичну трубу Видує душу, закрутить, як аркуш паперу, Мою молодісіньку душу Барви мокрої зелені — Ах, на свободу! — і: — Стійте! — скрикне вона в мить прориву крізь тіло, В мить на щонайсліпучішім лезі Поміж двома світами, — Стійте, отут зупиніться, Ось де вона, Поезія, Боже, нарешті! …Пальці востаннє шарпнуться в пошуках авторучки — Вже застигаючи, роблячись вже не моїми… 1989 Смотрите также:
Все тексты Оксана Забужко >>> |
|
DEFINITION OF POETRY
I know that I will die hard -
Like everyone who loves fine music of their own body,
Who can easily strengthen it
uv open fear,
As in the eye of a needle,
Who has danced with him all his life - yes,
that every movement
Shoulders, shoulders, and thighs shone
A distant mystery of meaning as a Sanskrit word
languages,
And the muscles under the skin played,
Tongues of fish in the night pond -
Thank You, God, for giving us a body!
So when I die, call the masters,
To remove the roof over me
(So my great-grandfather, they say, the sorcerer died), -
And that's when, through the already softened body,
Shimmering, as if gently welded through
white,
Problemno tensely swollen soul,
Protruding darkening
(And in the meantime the body will flow in convulsions,
Like a blanket that the sick want to throw off,
Because she suffocates him), -
And the soul will start to break everything
Compression of the flesh, the curse of gravity - that's when
In the fork of the ceiling a noisy icy starfall
Rine Cosmos
And traction in its galactic tube
Blows out the soul, twists like a sheet of paper,
My young soul
Wet green colors -
Ah, to freedom! - and:
"Wait!" She will shout at the moment of the breakthrough
through the body,
In an instant on the most dazzling blade
Between two worlds, -
Wait, stop here,
That's where it is, Poetry,
God, finally!
… Fingers will be shaken for the last time in search
fountain pens -
Already hardening, becoming no longer mine…
1989
