Текст песни Повстаньська пісня - О мати, закута в кайдани
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
О мати, закута в кайдани, Чи чуєш ти брязкіт кайдан? Як нарід скатований плаче, Ох скільки терпіння і ран. Чи чуєш ти, друже-юначе, По тюрмах той брязкіт кайдан? Нам сором, що звуть нас рабами. Ох скільки терпіння і ран. Чи бачиш – Дніпро висихає, Пороги шуміти стають. Зозулі по древах сідають, Україні долю кують. Чи бачиш – Карпати сумують, Дивлячись на горе синів. А вітер тихенько по полю Розносить мій жалібний спів. Чи бачиш – жита похилились, Ти сіяв – воно не твоє. Ти мучивсь щодня і щоночі, А ворог із нього жиє. Бої ми дивились малими, І в серці казали собі: – Для тебе живем, Україно, Щоб волю здобути тобі. |
|
O mother, bound in chains,
Do you hear the rattle of the shackles?
As the tormented people weep,
Oh how much patience and wounds.
Do you hear, young friend,
Is that shackle rattling in prisons?
We are ashamed to be called slaves.
Oh how much patience and wounds.
Do you see - the Dnieper is drying up,
Thresholds become noisy.
Cuckoos perch on trees,
Ukraine's fate is being forged.
Do you see - the Carpathians are sad,
Looking at the grief of the sons.
And the wind is soft across the field
Spreads my mournful singing.
Do you see - rye bent,
You sowed - it's not yours.
You suffered every day and every night,
And the enemy lives from it.
We watched the battles small,
And in their hearts they said to themselves:
- We live for you, Ukraine,
To gain your freedom.
