Текст песни Тарас Прохасько - FM - Track 10
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
27.12 Я вже давно вирішив сам для себе і можу це порадити кожному — що роздумувати про Божий задум і різні Божі вчинки цілковито безперспективно. Бо розмірковувати інструментові про майстра просто безглуздо. Це не той рівень, це не те, що може бути осмисленим. Бракує методики і обсягу мислення, бракує уяви. Але все ж нема нічого спокусливішого, як намагатися розмірковувати про Божий задум, про наступні повороти придуманих Ним сюжетів. Я знаю, що в ті рідкісні моменти, коли людська логіка або бажання збігаються з Божою логікою і бажаннями Бога, — у ті рідкісні моменти стаються дива і чуда. Хоча орієнтуватися на них як на вказівки нема сенсу, бо, знову ж таки, це логічно лише для людської логіки. Я не розумію, що означає все те, що відбувається. І не прошу розуміння. Але ясно, що Господь прихильний до мене і до багатьох тих, кого я знаю. Він нас пестить. Він обставив нас цілим почтом охоронців і ангелів. Тому нам усе вдається. Нам легко, а найбільший тягар викликаний переживанням цієї надприродної легкості. Бо справді, ми ж не даємо нічого взамін, крім віри, любові і надії, а отримуємо все. Нас чомусь голублять. Ми народжуємося, народжуємо і вмираємо досить легко. Наші руки і ноги пружні, дихання відкрите. Наші очі бачать дальше і більше, а вуха чують небесну музику. Наші пучки мандрують найкращими у світі маршрутами. Наші діти люблять нас, а ми любимо їх. А ще нас люблять найвитонченіші жінки і найгідніші чоловіки. Вони готові у кожний момент відновити нашу віру, любов і надію. На нас сипляться теплі дощі, наші тіла пам'ятають запах гірських річок. Ми плекані, немов найдивніші квіти у запущеному городі. Коли нас б'ють або кусають, то наші рани скоро гояться і не гниють. Ми, як птахи, щодня знаходимо їжу і від нас бджоли Й інші комахи не забирають, а приносять нектар. Віруси живуть у нас і не шкодять нам. І все таке інше. Я не думаю, що це Боже випробування спокусою. Господь готує нас до чогось. Це Його персональна ідея. І я знаю, що ми зуміємо бути відповідальними. Не знати коли і як, але ми віддячимо. Навіть якщо треба буде взяти участь у якомусь показовому засіданні Страшного Суду. Смотрите также:
Все тексты Тарас Прохасько >>> |
|
27.12 Я уже давно решил сам для себя и могу это посоветовать каждому - что размышлять о Божьем замысле и различные Божьи поступки полностью бесперспективно. Потому рассуждать инструменту о мастере просто бессмысленно. Это не тот уровень, это не то, что может быть осмысленным. Не хватает методики и объема мышления, не хватает воображения. Но все же ничего нет соблазнительней, как пытаться рассуждать о Божьем замысле, о следующих повороты придуманных Им сюжетов.
Я знаю, что в те редкие моменты, когда человеческая логика или желания совпадают с Божьей логикой и желаниями Бога, - в те редкие моменты происходят чудеса и чудеса. Хотя ориентироваться на них как на указания нет смысла, потому что, опять же, это логично только для человеческой логики.
Я не понимаю, что значит все происходящее. И не прошу понимания. Но ясно, что Господь благоволит ко мне и ко многим тех, кого я знаю. Он нас ласкает. Он обставил нас целой свитой охранников и ангелов. Поэтому нам все удается. нам
легко, а наибольший груз вызван переживанием этой сверхъестественной легкости. потому
действительно, мы же не даем ничего взамен, кроме веры, любви и надежды, а получаем все. Нас почему-то ласкают. Мы рождаемся, рожаем и умираем достаточно легко. Наши руки и ноги упругие, дыхание открыт. Наши глаза видят дальше и больше, а уши слышат небесную музыку. Наши пучки путешествуют лучшими в мире маршрутам. Наши дети любят нас, а мы любим их. А еще нас любят изощренные женщины и самые достойные мужчины. Они готовы в каждый момент восстановить нашу веру, любовь и надежду. Нас сыпятся теплые дожди, наши тела помнят запах горных рек. Мы лелеемые, словно странные цветы в запущенном огороде. Когда нас бьют или кусают, то наши раны скоро заживают и не гниют. Мы, как птицы, ежедневно находим пищу и от нас пчелы И другие насекомые не забирают, а приносят нектар. Вирусы живут у нас и не вредят нам. И все такое. Я не думаю, что это Божье испытание искушением. Господь готовит нас к чему-то. Это Его персональная идея. И я знаю, что мы сумеем быть ответственными. Неизвестно когда и как, но мы отблагодарим. Даже если надо будет принять участие в каком-то показательном заседании Страшного Суда.
