Текст песни Тарас Прохасько - FM - Track 15
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
18.01 Робота зі словами, а особливо зі словами промовленими, укладається у мірило, де з одного боку — зневіра, а з іншого — надія, яку не знищити. Зневіра, бо ти розумієш, як мало важить слово і говорення, ти усвідомлюєш, що до нічого доброго твоя балаканина загалом не приведе. Бо кожен з людей може зробити все, що є найгіршого у людей, і тоді його не спинить жодне слово. Але є надія. Віра в те, що всі слова знаходять адресата, жодне речення не марне, кожна деталь укладається у ту конструкцію, де її найбільше бракує. Тому і працюєш зі словами. Ти опиняєшся в ролі майстра, що робить предмети розкоші, або продавця дуже химерного і дорогого антикварного маґазину. Твій товар потрібний лиш декому, а ті, кому він потрібний, не завжди знають про існування твоєї крамнички. Тож доводиться чекати. Але не дочекатися неможливо. І коли бачиш захват, сльози й посмішку того, хто тебе знайшов, не можеш уже займатися нічим іншим. Я переконаний, що нема жодної людини — найгіршої і найдурнішої, яка б не дожила до такого моменту, коли їй трапиться слово чи речення, адресоване саме їй. Тоді вона, хай ненадовго, перетворюється у найдобрішу і наймудрішу людину на землі. Заради таких метаморфоз варто жити серед людей і любити їх більше, ніж самого себе. І варто плодити слова, речення і образи, розсилаючи їх навмання на всі боки, роздаючи їх тим, хто невідомо для самого себе страждає від браку потрібного слова… Вчинку… Жесту… Поцілунку… Удару… Пригортання… Погляду… Подарунка… Мелодії… Плода… Дороги… Вказівника чи взірця. Смотрите также:
Все тексты Тарас Прохасько >>> |
|
18.01 Работа со словами, особенно со словами сказанное, заключается в
мерило, где с одной стороны - разочарование, а с другой - надежда, которую уничтожить. Уныние, ты понимаешь, как мало весит слово и речь, ты осознаешь, что к ничего хорошего твоя болтовня целом не приведет. Потому что каждый из людей может сделать все,
что есть плохого в людей, и тогда его не остановит ни одно слово. Но есть надежда. Вера в то, что все слова находят адресата, ни предложения не праздный, каждая деталь
заключается в ту конструкцию, где ее больше всего не хватает. Поэтому и работаешь со словами. Ты оказываешься в роли мастера, делает предметы роскоши, или продавца очень странного и дорогого антикварного множество магазинов. Твой товар нужен лишь некоторым, а те, кому он нужен, не всегда знают о существовании твоей лавки. Поэтому приходится ждать. Но не дождаться невозможно. И когда видишь восторг, слезы и улыбку того, кто тебя нашел, не можешь уже заниматься ничем другим. Я
убежден, что нет ни одного человека - плохой и глупый, которая не дожила до такого момента, когда ей случится слово или предложение, адресованное именно ей. Тогда она, пусть ненадолго, превращается в доброе и мудрого человека на земле. Ради таких метаморфоз стоит жить среди людей и любить их больше, чем самого себя. И стоит плодить слова, предложения и образы, рассылая их наугад во все стороны, раздавая их тем, кто неизвестно для самого себя страдает от недостатка нужного слова ... Поступка ... жесть ... Поцелуя ... Удар ... прижатия ... Взгляда ... Подарка ... Мелодии ... Плоды ... Дороги ... указатель или образца.