Текст песни Бруно Ферреро - Дуб і Троянда
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
У саду поміж деревами, кущами і квітниками росли Дуб і Троянда. Дуб був деревом величавим, а його могутнє гілля здавалося короною, що владно нависала над скромними квітами в саду. Троянда мала лише стебло з кількома зеленими листками і гострими колючками. Виглядала кволою, наче от-от зів’яне. Міцний Дуб кепкував з неї, зневажливо кажучи: «Ти – лише нікчемна колюча галузка!» Коли віяв вітер, Дуб ворушив своїми незліченними листками, творив шум, дивовижний свист і чудові гармонійні звуки. Через це Дуб дуже пишався собою. «Наповнюю небо чудовими симфоніями! Я – наче оркестр! Я не такий, як той нещасний прутик, який не вміє нічого! Навіщо взагалі потрібна троянда?» Несмілива Троянда перелякано мовчала. Коли настало літо, зацвіла. Цілий сад аплодував їй довго, щиро і палко. Дехто вдає зі себе кращого, сильнішого, аніж є насправді. Боїться бути собою. Квіти просто квітнуть. Із книжки Бруно Ферреро «365 коротких історій для душі» Смотрите также:
Все тексты Бруно Ферреро >>> |
|
In the garden pomіzh trees, kuschami i kvіtnikami oaks i Troyanda . Oak tree majestically buv and Yogo mogutnє gіllya zdavalosya crown scho vladno overhung kvіtami modestly in the garden.
Troyanda small deprivation stems s kіlkoma green leaf i GOSTR spines. Viglyadala kvoloyu , nache from - from zіv'yane .
Mіtsny Oak kepkuvav s neї , znevazhlivo kazhuchi " Tee - deprivation nіkchemna prickly galuzka ! "
Koli vіyav Viter , Oak vorushiv svoїmi nezlіchennimi sheets , create noise divovizhny whistle i chudovі garmonіynі sounds.
Tse through Oak duzhe pishavsya him .
" Napovnyuyu Chudova simfonіyami sky ! I - Pulling by the orchestra! I do not takyj yak that neschasny twig yaky not vmіє nіchogo ! Navіscho vzagalі potrіbna Troyanda ? "
Nesmіliva Troyanda perelyakano Movchan .
If it is lito , zatsvіla .
Tsіly garden aploduvav їy Dovga schiro i stick.
Dehto vdaє Zi himself kraschogo , silnіshogo , anіzh є naspravdі . Boїtsya Buti himself.
Kvity just kvіtnut .
Bruno Ferrero Іz book "365 short іstorіy for dushі "