Текст песни Бруно Ферреро - Опора
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Гнучке деревце у саду прив’язали до міцного ясеневого кийка. Кийок служив деревцеві за опору й охорону, допомагав йому, щоби зростало струнким. Коли вітер запрошував у танок, юне деревце похитувало своєю щораз буйнішою кроною, розгойдувалося і кричало: «Відпусти мене, прошу, чому ти так міцно мене тримаєш? Дивись-но: усі гойдаються на вітрі. Чому ж я маю стояти мов укопане?» «Зламаєшся, — незмінно відповідав кийок. — А крім того, можеш стати перехнябленим і перекривленим карликом». «Ти — старий заздрісник. Облиш мене!» Молоде деревце з усіх сил намагалося звільнитися, проте кийок рішуче стояв на своєму і був твердий як ніколи. Одного літнього вечора розпочалася страшна буря — із громами й блискавицями, із градом. Деревце, ухиляючись від шаленого вітровію, натужно скрипіло, а його крона трохи не стелилася по землі. Пориви вітру були такі сильні, що, здавалося, ось-ось вирвуть деревце з корінням. «Ось і кінець», — подумало деревце. «Тримайся!» — скрипів старий кийок. Він зібрав усі свої сили і чинив опір стихії. Виснажливе змагання тривало ще довго. Деревце вціліло, а старий кийок зламався. Від нього залишились лише два цурпалки. Молоде деревце усе зрозуміло і заплакало. «Не полишай мене! Я так тебе потребую!» Та на його ридання нікому було відповісти. Уламок кийка так і залишився прив’язаним до стовбура деревця, наче прагнув востаннє його обняти. І нині перехожі зі здивованням дивляться на міцне дерево, яке на вітрі ніжно гойдає сухий цурпалок. У давні часи в одній країні немічних старців заводили у неприступні гори і залишали там на самотню смерть. Якось один молодий чоловік завів туди свого старого батька. Коли син шукав для нього місця на скелях, батько промовив: «Заведи мене трохи вище». «Чому?» — спитав син. «Бо тут я залишив був свого батька. Не хочу померти в тому самому місці». Син зрозумів, що за якихось тридцять літ з ним станеться те саме. Він обіпер батька на своє міцне плече і повів додому. Із книжки Бруно Ферреро «365 коротких історій для душі» Смотрите также:
Все тексты Бруно Ферреро >>> |
|
Gnuchke sapling at the garden to priv'yazali mіtsnogo Kiyko ash . Kiyoko serve derevtsevі support for th receptionists , dopomagav yomu , schobi zrostalo chord .
Koli Viter zaproshuvav have tanok , Una tree pohituvalo svoєyu schoraz buynіshoyu kroons rozgoyduvalosya i screamed : " Vіdpusti mene , ask chomu ti so mene mіtsno trimaєsh ? Divis - but : usі goydayutsya on vіtrі . Chomu Well I stand mov ukopane May ? "
" Zlamaєshsya - nezmіnno vіdpovіdav Kiyoko . - A krіm that i can become perehnyablenim perekrivlenim dwarf . "
" Tee - old zazdrіsnik . Oblish mene ! "
Sapling s usіh forces Namagan zvіlnitisya against Kyoko rіshuche standing on svoєmu i luvs solid yak nіkoli .
One lіtnogo Vechory rozpochalasya terrible storm - thunder іz th Bliskavitsa , іz hail. Sapling uhilyayuchis od Shalennyi vіtrovіyu , strained skripіlo and Yogo krone trohi not travel along zemlі . Porivi vіtru boule takі silnі scho , zdavalosya axis axis z korіnnyam virvut tree .
"Axis i kіnets " - thought tree.
" Triman " - Old skripіv Kiyoko . Vіn zіbrav usі svoї silica i chiniv opіr stihії . Visnazhlive zmagannya kind, to slit Dovga . Vtsіlіlo tree , and the old Kyoko zlamavsya . Od Demba zalishilis two tsurpalki deprivation . Sapling truncated zrozumіlo i cried . " Not polishay mene ! I will demand you ! " That at Yogo Ridanna nіkomu Bulo vіdpovіsti .
Ulamok Kiyko so i zalishivsya priv'yazanim to Stovbur sapling nache pragnuv vostannє Yogo embraced .
I. ninі perehozhі Zi zdivovannyam divlyatsya mіtsne on wood, yak on vіtrі nіzhno goydaє Sukhiy tsurpalok .
Do davnі hourand in odnіy kraїnі nemіchnih startsіv plant at nepristupnі burn i zalishali there on samotnyu death. One young Yakos cholovіk zavіv tudi svogo old dad . Koli syn Suka for Demba mіstsya on skeletons , father Promova : " Establishments mene trohi vische ."
" Chomu ? " - Spital syn.
" Bo then I zalishiv buv svogo dad . I do not want in that same pomerti mіstsі . "
Shin zrozumіv scho for yakihos tridtsyat lіt s becomes of those sama .
Vіn obіper dad on svoє mіtsne shoulder i povіv Dodoma .
Bruno Ferrero Іz book "365 short іstorіy for dushі "
