• А
  • Б
  • В
  • Г
  • Д
  • Е
  • Ж
  • З
  • И
  • К
  • Л
  • М
  • Н
  • О
  • П
  • Р
  • С
  • Т
  • У
  • Ф
  • Х
  • Ц
  • Ч
  • Ш
  • Э
  • Ю
  • Я
  • A
  • B
  • C
  • D
  • E
  • F
  • G
  • H
  • I
  • J
  • K
  • L
  • M
  • N
  • O
  • P
  • Q
  • R
  • S
  • T
  • U
  • V
  • W
  • X
  • Y
  • Z
  • #
  • Текст песни Віктор Морозов - Трубач

    Просмотров: 3
    0 чел. считают текст песни верным
    0 чел. считают текст песни неверным
    На этой странице находится текст песни Віктор Морозов - Трубач, а также перевод песни и видео или клип.
    З отого дня суремного, як завалився ратуш,
    усе навіки зважене і вписане в архів:
    “Понесено у людности не так велику втрату:
    погиб трубач, двох жовнірів, кількох робітників”.

    Маленька апокаліпса на ринковому пляці:
    з розпуки позіхнуло трагічне місто Львів,
    мов гер таємний радник над аркушем реляції:
    один трупач,

    твох шофнірів,

    кількох ропітникіф.

    Зібрали вдовам на свічки, а матерям на ліки.
    Дітей забрали в інтернат на вулицю Сиріт.
    На поминках буяла чернь і мандрівні каліки
    і гупав кусками о брук увесь калічий рід
    (і кожен чесно їв, і пив, і плакав як умів:
    погиб трубач, двох жовнірів, кількох робітників).

    Поховані під вежею, вони ввійшли в комори,
    де світло мре і твердне кров, де вже не чути з тьми,
    як на майданах і в шинках реве житейське море.
    Там інше світло — і воно біліє над кістьми.
    Вони зійшли в підземну хлань, немовби в інше місто, —
    Їх не любили на землі й забули серед хмар.
    Ішов попереду трубач.

    Він дув натхненно й чисто —

    так ніби не трубу тримав, а вогняний ліхтар.
    Коли ж посмертні очі в них зітліли, мов одежа,
    Вони злягли на дно камінь — плече коло плеча,
    Лиш не вгавав, як джерело, і виростав, як вежа,
    Таємний і хрипкий сигнал — відозва трубача.

    Смотрите также:

    Все тексты Віктор Морозов >>>

    С того самого дня суремного, как рухнул ратушей,
    все навеки взвешенное и вписано в архив:
    "Понесены в людей не так большую утрату:
    погиб трубач, двух солдат, нескольких рабочих ".

    Маленькая апокалипсами на рыночном плац:
    с отчаяния зевнула трагическое город Львов,
    как господин тайный советник над листом реляции:
    один трупач,

    Твохи шофнирив,

    нескольких ропитникиф.

    Собрали вдовам на свечи, а матерям на лекарства.
    Детей забрали в интернат на улицу Сирот.
    На поминках изобиловала чернь и странствующие калеки
    и стучал кусками в мостовую все калечат род
    (И каждый честно ел, и пил, и плакал как умел:
    погиб трубач, двух солдат, нескольких рабочих).

    Погребены под башней, они вошли в кладовой,
    где свет мрет и затвердевает кровь, где уже не слышно из тьмы,
    как на площадях и в кабаках ревет житейское море.
    Там другой свет - и оно белеет над костями.
    Они сошли в подземную Хлань, словно в другой город, -
    Их любили на земле и забыли среди облаков.
    Шел впереди трубач.

    Он дул вдохновенно и чисто -

    так вроде не трубу держал, а огненный фонарь.
    Когда же посмертные глаза у них истлели, как одежда,
    Они слегли на дно камень - плечо круг плеча,
    Только не унимался, как источник, и рос, как башня,
    Тайный и хриплый сигнал - воззвание трубача.

    Опрос: Верный ли текст песни?
    Да Нет