Текст песни Підфігурка - Меланхолія
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
" Меланхолія " Віск тріскав на пальцях, мов лід під ногами, меланхолія буднів рутинно тягнула на дно. На екваторі осені за́вжди болить до нестями недоказане «Так», недочуте «Не йди» крізь вікно. А хмари, як завше, над містом згортались в петлю, птахи відлітали і не повертались більше. І коли в голові лунає холодний блюз, уламки свідомості за́вжди болять ще гірше. Хтось хукав на скло і малював серця, хтось заливав у горлянку пекучий нектар, а осені варто кинути лиш камінця, щоб почати війну. Щоб кожен відчув її жар! І спілкуючись з будь-ким, навіть з далекий країн, у мережі́ менше болить ні на грам, бо кожного разу, як гасне комп’ютерний скрін, ти залишаєшся… ти залишаєшся сам _____________________________________________ [justforyoursoul|© Підфігурка…] Смотрите также:
Все тексты Підфігурка >>> |
|
"Меланхолия"
Воск трискав на пальцах, как лед под ногами,
меланхолия будней рутинно тянула на дно.
На экваторе осени всегда болит безумно
недосказанное «Да», недослышит «Не уходи» через окно.
А облака, как всегда, над городом сворачивались в петлю,
птицы улетали и не возвращались больше.
И когда в голове раздается холодный блюз,
обломки сознания всегда болят еще хуже.
Кто-то дышал на стекло и рисовал сердца,
кто заливал в глотку жгучий нектар,
а осенью стоит бросить лишь камня,
чтобы начать войну. Чтобы каждый почувствовал ее жар!
И общаясь с кем, даже с далеко стран,
в сети меньше болит ни на грамм,
потому что каждый раз, когда гаснет компьютерный скрин,
ты остаешься ... ты остаешься
сам
_____________________________________________
[Justforyoursoul | © Пидфигурка ...]