Текст песни Тарас Григорович Шевченко - Дівичії ночі
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
ДІВИЧІЇ НОЧІ Висушили карі очі Дівичії ночі. «Черниця Мар’яна» Розплелася густа коса Аж до пояса, Розкрилися перси-гори — Хвилі серед моря, Засіяли карі очі — Зорі серед ночі, Білі руки простяглися — Так би й обвилися Кругом стану, і в подушку Холодну впилися, Та й заклякли, та й замерли, З плачем рознялися. «Нащо мені коса-краса, Очі голубині, Стан мій гнучий... коли нема Вірної дружини? Немає з ким полюбитись, Серцем поділитись... Серце моє! Серце моє! Тяжко тобі битись Одинокому. З ким жити, З ким, світе лукавий, Скажи мені... Нащо мені Тая слава... слава? Я любить, я жити хочу Серцем, не красою! А мені ще й завидують, Гордою і злою Злії люди нарікають, А того й не знають, Що я в серці заховала... Нехай нарікають, Гріх їм буде... Боже милий, Чому Ти не хочеш Укоротить свої темні, Тяжкі мені ночі!.. Бо я вдень не одинока — З полем розмовляю, Розмовляю і недолю В полі забуваю, А вночі...» Та й оніміла, Сльози полилися... Білі руки простяглися, В подушку впилися. Смотрите также:
Все тексты Тарас Григорович Шевченко >>> |
|
ДИВИЧИИ НОЧИ
Высушили карие глаза
Дивичии ночи.
«Монахиня Марьяна»
Розплелася густая коса
До пояса,
Раскрылись персы горы -
Волны среди моря,
Засеяли карие глаза -
Заре ночью,
Белые руки протянулись -
Так и обвились
Кругом состояния, и в подушку
Холодную впились,
И застыли, и замерли,
С плачем рознялися.
«Зачем мне коса-краса,
Глаза голубиные,
Состояние мой гибочный ... если нет
Верной жены?
Не с кем полюбиться,
Сердцем поделиться ...
Сердце мое! Сердце мое!
Тяжело тебе драться
Одинокому. С кем жить,
С кем, мир лукавый,
Скажи мне ... Зачем мне
Тая слава ... слава?
Я любит, я жить хочу
Сердцем, не красит!
А мне еще и завидуют,
Гордой и злой
Злые люди жалуются,
А того и не знают,
Что я в сердце спрятала ...
Пусть пеняют,
Грех им будет ... Боже,
Почему Ты не хочешь
Укоротить свои темные,
Тяжелые мне ночи! ..
Я днем не одинока -
С полем говорю,
Говорю и скорби
В поле забываю,
А ночью ... »Да и онемела,
Слезы полились ...
Белые руки протянулись,
В подушку впились.
