• А
  • Б
  • В
  • Г
  • Д
  • Е
  • Ж
  • З
  • И
  • К
  • Л
  • М
  • Н
  • О
  • П
  • Р
  • С
  • Т
  • У
  • Ф
  • Х
  • Ц
  • Ч
  • Ш
  • Э
  • Ю
  • Я
  • A
  • B
  • C
  • D
  • E
  • F
  • G
  • H
  • I
  • J
  • K
  • L
  • M
  • N
  • O
  • P
  • Q
  • R
  • S
  • T
  • U
  • V
  • W
  • X
  • Y
  • Z
  • #
  • Текст песни Тарас Григорович Шевченко - Гайдамаки. ч.1

    Просмотров: 35
    0 чел. считают текст песни верным
    0 чел. считают текст песни неверным
    На этой странице находится текст песни Тарас Григорович Шевченко - Гайдамаки. ч.1, а также перевод песни и видео или клип.
    ГАЙДАМАКИ

    Все йде, все минає — і краю немає,
    Куди ж воно ділось? Відкіля взялось?
    І дурень, і мудрий нічого не знає.
    Живе... умирає... Одно зацвіло,
    А друге зав’яло, навіки зав’яло...
    І листя пожовкле вітри рознесли.
    А сонечко встане, як перше вставало,
    І зорі червоні, як перше плили,
    Попливуть і потім, і ти, білолиций,
    По синьому небу вийдеш погулять,
    Вийдеш подивиться в жолобок, криницю
    І в море безкрає і будеш сіять,
    Як над Вавилоном, над його садами,
    І над тим, що буде з нашими синами;
    Ти вічний без краю!.. Люблю розмовлять,
    Як з братом, з сестрою, розмовлять з тобою,
    Співать тобі думу, що ти ж нашептав.
    Порай мені ще раз, де дітись з журбою?
    Я не одинокий, я не сирота —
    Єсть у мене діти, та де їх подіти?
    Заховать з собою? Гріх, душа жива!
    А може, їй легше буде на тім світі,
    Як хто прочитає ті сльози-слова,
    Що так вона щиро колись виливала,
    Що так вона нишком над ними ридала.
    Ні, не заховаю, бо душа жива.
    Як небо блакитне — нема йому краю,
    Так душі почину і краю немає.
    А де вона буде? Химерні слова!
    Згадай же хто-небудь її на сім світі —
    Безславному тяжко сей світ покидать.
    Згадайте, дівчата, — вам треба згадать!
    Вона вас любила, рожевії квіти,
    І про вашу долю любила співать.

    Поки сонце встане, спочивайте, діти,
    А я поміркую, ватажка де взять.

    Сини мої, гайдамаки!
    Світ широкий, воля —
    Ідіть, сини, погуляйте,
    Пошукайте долі.
    Сини мої невеликі,
    Нерозумні діти,
    Хто вас щиро без матері
    Привітає в світі?
    Сини мої! орли мої!
    Летіть в Україну —
    Хоч і лихо зострінеться,
    Так не на чужині.
    Там найдеться душа щира,
    Не дасть погибати,
    А тут... а тут... Тяжко, діти!
    Коли пустять в хату,
    То, зострівши, насміються —
    Такі, бачте, люди:
    Все письменні, дрюковані,
    Сонце навіть гудять:
    «Не відтіля, — каже, — сходить,
    Та не так і світить,
    Отак, — каже, — було б треба...»
    Що маєш робити?
    Треба слухать, може, й справді
    Не так сонце сходить,
    Як письменні начитали...
    Розумні та й годі!
    А що ж на вас вони скажуть?
    Знаю вашу славу!
    Поглузують, покепкують
    Та й кинуть під лаву.
    «Нехай, — скажуть, — спочивають,
    Поки батько встане
    Та розкаже по-нашому
    Про свої гетьмани.
    А то дурень розказує
    Мертвими словами
    Та якогось-то Ярему
    Веде перед нами
    У постолах. Дурень! дурень!
    Били, а не вчили.
    Од козацтва, од гетьманства
    Високі могили —
    Більш нічого не осталось,
    Та й ті розривають;
    А він хоче, щоб слухали,
    Як старці співають.
    Дарма праця, пане-брате:
    Коли хочеш грошей
    Та ще й слави, того дива,
    Співай про Матрьошу,
    Про Парашу, радость нашу,
    Султан, паркет, шпори, —
    От де слава! А то співа:
    «Грає синє море»,
    А сам плаче, за тобою
    І твоя громада
    У сіряках!..» Правда, мудрі!
    Спасибі за раду.
    Теплий кожух, тілько шкода
    Не на мене шитий,
    А розумне ваше слово
    Брехнею підбите.
    Вибачайте... кричіть собі,
    Я слухать не буду
    Та й до себе не покличу:
    Ви розумні люди —
    А я дурень; один собі
    У моїй хатині
    Заспіваю, заридаю,
    Як мала дитина.
    Заспіваю — море грає,
    Вітер повіває,
    Степ чорніє, і могила
    З вітром розмовляє.
    Заспіваю — розвернулась
    Висока могила,
    Аж до моря запорожці
    Степ широкий вкрили.
    Отамани на вороних
    Перед бунчуками
    Вигравають... А пороги
    Меж очеретами
    Ревуть, стогнуть, розсердились,
    Щось страшне співають.
    Послухаю, пожурюся,
    У старих спитаю:
    «Чого, батьки, сумуєте?»
    «Невесело, сину!
    Дніпро на нас розсердився,
    Плаче Україна...»

    Смотрите также:

    Все тексты Тарас Григорович Шевченко >>>

    HAYDAMAKY

    Everything goes , everything goes - and no edge ,
    Where is it dilos ? Whence come from?
    And the fool and the wise knows nothing.
    He lives ... die ... One blossom ,
    And the other lean , lean forever ...
    And the leaves yellowed winds blew .
    And the sun will rise , before getting up ,
    And the stars of red , before sailed ,
    Float and then you, bilolytsyy ,
    In the blue sky shalt go pohulyat ,
    Come out look in a groove , well
    And in the endless sea and Thou shalt sow,
    As of Babylon, of its gardens ,
    And over what will happen to our children ;
    You no eternal earth! .. I love rozmovlyat ,
    As with his brother, sister, rozmovlyat with you
    Duma singing you that you are whispered .
    Time for me again , where escape from sorrow ?
    I'm not alone , I'm not an orphan -
    I is the children, and where to put them ?
    Retreat with me? Sin , the soul alive!
    Maybe it will be easier in that world,
    As he read those tears keywords
    With so sincerely it once poured ,
    With so she secretly cried over them .
    No, do not hide , because the soul is alive.
    As the sky is blue - there is no edge ,
    Since the beginning of the soul and the land there.
    And where will it be? Fanciful words!
    Remember any of seven world -
    Inglourious hard is this world raff .
    Remember girls - you should of said !
    She loved you , pink flowers,
    And the fate of your loved singing.

    As long as the sun will rise , resting , children,
    I Think Where to get the leader .

    My sons, gaidamaks !
    World wide , will -
    Come, children, a walk ,
    Look fate.
    My sons are small,
    Foolish children
    Who you sincerely motherless
    Greet the world ?
    My sons ! my eagles !
    Fly in Ukraine -
    Though evil zostrinetsya ,
    So not a foreign country .
    There there will be a generous soul ,
    Do not give pohybaty ,
    And then ... and then ... Seriously , kids!
    When allowed in the house,
    So , zostrivshy , nasmiyutsya -
    This , you see, men
    All literate , dryukovani ,
    The sun even hum :
    "It is not from there - he says - rising
    But not so shining,
    So - he says - it would not ... "
    What do you have ?
    It should be hearing, may indeed
    Not as the sun rises,
    As literate nachytaly ...
    Smarter and more!
    And what do they tell you ?
    I know your honor !
    Pohluzuyut , pokepkuyut
    And cast under the bench.
    " Let - let's say - lie ,
    While parents will rise
    And tell in our
    On their hetman .
    A fool tells you
    Dead words
    And some some Yarema
    Leads to us
    In sandals . Fool ! fool!
    Beaten , not taught.
    Ed Cossacks from hetmanship
    High grave -
    Nothing more ostalos ,
    And they tear ;
    He wants to listen,
    As elders sing.
    In spite of the work , Mr. Brothers :
    If you want money
    Yes, and the glory of the miracle,
    Sing about Matroshu ,
    About Parasha , joy ours,
    Sultan flooring , spurs -
    That's where the glory ! And they sing :
    " Playing the blue sea "
    And he cries for you
    And your community
    In the coat ! .. " However, the wise !
    Thanks for the advice.
    Warm jacket , just wish
    Not for me to sew,
    A clever your words
    Lying pidbyte .
    Sorry ... scream themselves,
    I will not be hearing
    And no I will call to himself :
    You are smart people -
    I'm a fool , one self
    In my hut
    Sing , zarydayu ,
    As a small child.
    Sing - sea plays
    Wind povivaye ,
    Step turns black, and the grave
    With the wind talking.
    Sing - turned
    High grave ,
    Down to the Sea Cossacks
    Vast steppe covered .
    Ataman the crows
    Before Bunchuk
    Win ... and thresholds
    Limits canes
    Roar , cry , angry ,
    Something terrible singing.
    Listen, pozhuryusya ,
    Older ask :
    " What do parents miss ?"
    " Sad , son !
    Dnipro us angry
    Crying Ukraine ... "

    Опрос: Верный ли текст песни?
    Да Нет