Текст песни Тарас Григорович Шевченко - Гайдамаки. ч.6
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
ТИТАР «У гаю, гаю Вітру немає; Місяць високо, Зіроньки сяють. Вийди, серденько, — Я виглядаю; Хоч на годину, Моя рибчино! Виглянь, голубко, Та поворкуєм, Та посумуєм; Бо я далеко Сю ніч мандрую. Виглянь же, пташко, Моє серденько, Поки близенько, Та поворкуєм... Ох, тяжко, важко!» Отак, ходя попід гаєм, Ярема співає, Виглядає; а Оксани Немає, немає. Зорі сяють; серед неба Горить білолиций; Верба слуха соловейка, Дивиться в криницю; На калині, над водою, Так і виливає, Неначе зна, що дівчину Козак виглядає. А Ярема по долині Ледве-ледве ходить, Не дивиться, не слухає... «Нащо мені врода, Коли нема долі, нема талану! Літа молодії марно пропадуть. Один я на світі без роду, і доля — Стеблина-билина на чужому полі. Стеблину-билину вітри рознесуть: Так і мене люде не знають, де діти. За що ж одцурались? Що я сирота. Одно було серце, одно на всім світі, Одна душа щира, та бачу, що й та, Що й та одцуралась». І хлинули сльози. Поплакав сердега, утер рукавом. «Оставайсь здорова. В далекій дорозі Найду або долю, або за Дніпром Ляжу головою... А ти не заплачеш, А ти не побачиш, як ворон клює Ті карії очі, ті очі козачі, Що ти цілувала, серденько моє! Забудь мої сльози, забудь сиротину, Забудь, що клялася; другого шукай; Я тобі не пара; я в сірій свитині, А ти титарівна. Кращого вітай, Вітай, кого знаєш... Така моя доля. Забудь мене, пташко, забудь, не журись. А коли почуєш, що на чужім полі Поляг головою, — нишком помолись. Одна, серце, на всім світі Хоч ти помолися!» Та й заплакав сіромаха, На кий похилившись, Плаче собі тихесенько... Шелест!.. Коли гляне: Попід гаєм, мов ласочка, Крадеться Оксана. Забув, побіг, обнялися. «Серце!» — та й зомліли. Довго-довго тілько «серце» — Та й знову німіли. «Годі, пташко!» «Ще трошечки, Ще... ще... сизокрилий! Вийми душу!.. ще раз... ще раз... Ох, як я втомилась!» «Одпочинь, моя ти зоре! Ти з неба злетіла!» Послав свитку. Як ясочка, Усміхнулась, сіла. «Сідай же й ти коло мене». Сів, та й обнялися. «Серце моє, зоре моя, Де це ти зоріла?» «Я сьогодні забарилась: Батько занедужав; Коло його все поралась...» «А мене й байдуже?» «Який-бо ти, єй же богу!» І сльози блиснули. «Не плач, серце, я жартую». «Жарти!» Усміхнулась, Прихилилась головкою Та й ніби заснула. «Бач, Оксано, я жартую, А ти й справді плачеш. Ну, не плач же, глянь на мене: Завтра не побачиш. Завтра буду я далеко, Далеко, Оксано... Завтра вночі у Чигрині Свячений достану. Дасть він мені срібло-злото, Дасть він мені славу; Одягну тебе, обую, Посажу, як паву, На дзиґлику, як гетьманшу, Та й дивитись буду; Поки не вмру, дивитимусь». «А може, й забудеш? Розбагатієш, у Київ Поїдеш з панами, Найдеш собі шляхтяночку, Забудеш Оксану!» «Хіба краща є за тебе?» «Може, й є — не знаю». «Гнівиш Бога, моє серце: Кращої немає Ні на небі, ні за небом, Ні за синім морем Нема кращої за тебе!» «Що се ти говориш? Схаменися!» «Правду, рибко!» Та й знову, та й знову. Смотрите также:
Все тексты Тарас Григорович Шевченко >>> |
|
Tytar
"The Grove, Grove
No wind ;
Month high
Zironka glow .
Come, my dear, -
I look ;
Although an hour
My rybchyno !
Look out , dove,
And povorkuyem ,
And posumuyem ;
For I am far
Xu overnight travel.
Look out the same bird,
My dear,
While blyzenko ,
And povorkuyem ...
Oh, hard, hard! "
Thus , hodya under forest,
Yarema sings
It looks , and Oksana
No , no.
The dawn glow , in the sky
Lights bilolytsyy ;
Willow hearing the singing of birds ,
See in the well ;
In Kalina, over the water,
And pours ,
Like know that girl
Kozak looks.
A Yarema the valley
Barely walking ,
Do not look , do not listen ...
" Why me beauty ,
When there is no fortune, no luck !
Summer younger needlessly wasted.
One of the world I have no family, and destiny -
Stem - epic in a foreign field .
Stem - epics winds blow :
So my people do not know where the children are .
For what odtsuralys ? What I'm an orphan .
One was the heart , one in the whole world ,
A generous soul , I see as the one
Needless and odtsuralas . "
And pouring tears.
Serdega wept , wiped his sleeve.
" Ostavays healthy. In the long journey
Naidu or fate, or Dnipro
Lie down head ... Do not you cry ,
Do you not see how crows pecking
Those brown eyes , those eyes Cossack ,
What you kissed , my dear !
Forget my tears , forget the fatherless,
Forget that vowed , second seek
I'm not a pair , I svytyni gray ,
And you tytarivna . Best Vita,
Greet someone you know ... This is my destiny.
Forget me , birds , forget not worry .
And when you hear that the chuzhim field
Lies the head - secretly pray .
One heart, for all the world
While you pray ! "
And wept covering;
On cue pohylyvshys ,
Crying yourself quietly ...
Rustle ! .. When you look :
Under forest, as Lasochka ,
Sneaking Oksana.
Forgot ran , embraced.
"Heart !" - And feebleness .
A long , long time only " heart" -
And again nimily .
" Come on , the birds !"
"Even a little bit ,
More ... more ... Syzokryli !
Take your soul ! .. Again ... again ...
Oh, how tired I am ! "
" Find rest , my dawn !
You flew from the sky ! "
Sent scrolls . As Yasochka ,
Smiled , sat .
" Sit down now and you beside me ."
Sat down and hugged each other .
" My heart , my dawn ,
Where you zorila ? "
"Today I hesitated :
My father was sick ;
Circle it is busy ... "
"But I also do not care ?"
"What , for you, yey but God! "
And she flashed .
"Do not cry , my heart , I 'm kidding ."
" Fun !"
smiled ,
Pryhylylas head
And as if asleep.
" Bach , Oksana, I was kidding,
Do you really crying .
Well , do not cry but , look at me :
Tomorrow will not see.
Tomorrow I will be away
Far , Oksana ...
Tomorrow night at Chigrin
Dostanu consecration .
He gave me a silver - PLN
He gave me fame ;
Clothe you, obuyu ,
Posazhu as pavu ,
On the tripod as hetmanshu ,
And I see ;
Until vmru , dyvytymus . "
"And maybe forget ?
Rich, in Kyiv
Go to the Lords,
Naidu himself shlyahtyanochku ,
Oksana forget ! "
"Is is better for you ?"
" Maybe it is - I do not know ."
" Wrath of God , my heart :
Better no
Neither in heaven nor in heaven,
Under no blue sea
No better than you ! "
"What's this you say?
Shamenysya ! "
" Truth , fish !"
And again , and again.
