• А
  • Б
  • В
  • Г
  • Д
  • Е
  • Ж
  • З
  • И
  • К
  • Л
  • М
  • Н
  • О
  • П
  • Р
  • С
  • Т
  • У
  • Ф
  • Х
  • Ц
  • Ч
  • Ш
  • Э
  • Ю
  • Я
  • A
  • B
  • C
  • D
  • E
  • F
  • G
  • H
  • I
  • J
  • K
  • L
  • M
  • N
  • O
  • P
  • Q
  • R
  • S
  • T
  • U
  • V
  • W
  • X
  • Y
  • Z
  • #
  • Текст песни Тарас Григорович Шевченко - Гайдамаки. ч.4

    Просмотров: 36
    0 чел. считают текст песни верным
    0 чел. считают текст песни неверным
    На этой странице находится текст песни Тарас Григорович Шевченко - Гайдамаки. ч.4, а также перевод песни и видео или клип.
    ГАЛАЙДА

    «Яремо! герш-ту, хамів сину?
    Піди кобилу приведи,
    Подай патинки господині
    Та принеси мені води,
    Вимети хату, внеси дрова,
    Посип індикам, гусям дай,
    Піди до льоху, до корови,
    Та швидче, хаме!.. Постривай!
    Упоравшись, біжи в Вільшану:
    Їмості треба. Не барись».
    Пішов Ярема, похиливсь.
    Отак уранці жид поганий
    Над козаком коверзував.
    Ярема гнувся, бо не знав,
    Не знав, сіромаха, що виросли крила,
    Що неба достане, коли полетить,
    Не знав, нагинався...

    О Боже мій милий!
    Тяжко жить на світі, а хочеться жить:
    Хочеться дивитись, як сонечко сяє,
    Хочеться послухать, як море заграє,
    Як пташка щебече, байрак гомонить
    Або чорнобрива в гаю заспіває...
    О Боже мій милий, як весело жить!

    Сирота Ярема, сирота убогий:
    Ні сестри, ні брата, нікого нема!
    Попихач жидівський, виріс у порогу;
    А не клене долі, людей не займа.
    Та й за що їх лаять? Хіба вони знають,
    Кого треба гладить, кого катувать?
    Нехай бенкетують... У їх доля дбає,
    А сироті треба самому придбать.
    Трапляється, часом тихенько заплаче,
    Та й то не од того, що серце болить:
    Що-небудь згадає або що побачить...
    Та й знову за працю. Отак треба жить!
    Нащо батько, мати, високі палати,
    Коли нема серця з серцем розмовлять?
    Сирота Ярема — сирота багатий,
    Бо є з ким заплакать, є з ким заспівать:
    Єсть карії очі — як зіроньки сяють,
    Білі рученята — мліють-обнімають,
    Єсть серце єдине, серденько дівоче,
    Що плаче, сміється, і мре, й оживає,
    Святим духом серед ночі
    Понад ним витає.
    Отакий-то мій Ярема,
    Сирота багатий.
    Таким і я колись-то був.
    Минуло, дівчата...
    Минулося, розійшлося,
    І сліду не стало.
    Серце мліє, як згадаю...
    Чому не осталось?
    Чому не осталось, чому не вітало?
    Легше було б сльози, журбу виливать.
    Люди одібрали, бо їм було мало.
    «Нащо йому доля? треба закопать:
    Він і так багатий...»
    Багатий на лати
    Та на дрібні сльози — бодай не втирать!
    Доле моя, доле! Де тебе шукать?
    Вернися до мене, до моєї хати,
    Або хоч приснися... Не хочеться спать.
    Вибачайте, люди добрі:
    Може, не до ладу,
    Та прокляте лихо-злидні
    Кому не завадить?
    Може, ще раз зустрінемось,
    Поки шкандибаю
    За Яремою по світу,
    А може... й не знаю.
    Лихо, люди, всюди лихо.
    Нігде пригорнуться:
    Куди, каже, хилить доля,
    Туди й треба гнуться —
    Гнуться мовчки, усміхаться,
    Щоб люди не знали,
    Що на серці заховано,
    Щоб не привітали.
    Бо їх ласка... Нехай сниться
    Тому, в кого доля,
    А сироті щоб не снилась,
    Не снилась ніколи!
    Тяжко, нудно розказувать,
    А мовчать не вмію.
    Виливайся ж, слово-сльози:
    Сонечко не гріє,
    Не висушить. Поділюся
    Моїми сльозами...
    Та не з братом, не з сестрою —
    З німими стінами
    На чужині... А поки що —
    До корчми вернуся,
    Що там робиться.
    Жидюга
    Дрижить, ізігнувшись
    Над каганцем: лічить гроші
    Коло ліжка, клятий.
    А на ліжку... ох, аж душно!..
    Білі рученята
    Розкидала, розкрилася...
    Як квіточка в гаю,
    Червоніє; а пазуха...
    Пазухи немає —
    Розірвана... Мабуть, душно
    На перині спати
    Одинокій, молоденькій;
    Ні з ким розмовляти, —
    Одна шепче. Несказанно
    Гарна нехрещена!
    Ото дочка, а то батько —
    Чортова кишеня.
    Стара Хайка лежить долі,
    В перинах поганих.
    Де ж Ярема? Взявши торбу,
    Потяг у Вільшану.

    Смотрите также:

    Все тексты Тарас Григорович Шевченко >>>

    Galaida

    " Yarema ! Gersh Press, cads son?
    Go fetch the mare ,
    Give patynky mistress
    And bring me water,
    Sweep the house , make firewood ,
    Sprinkle turkey, geese writing,
    Go to the cellar , the cow
    And shvydche , hame ! .. Wait!
    Uporavshys Run in Vilshana :
    Yimosti necessary. Not Barys ".
    Went Yarema, sunk .
    So in the morning poor Jew
    Over Cossack koverzuvav .
    Yarema bend because they do not know
    I did not know needy , who grew wings
    What heaven dostane when fly away
    I did not know nahynavsya ...

    Oh God, my dear !
    Heavily live in the world, and I want to live :
    I want to see how the sun shines
    I want to obey, as the sea is seduced
    As the bird chirps ravine DIN
    Or browed cock in woods ...
    Oh God, my dear, how fun live!

    Yarema orphan , orphan meager :
    No sister , no brother , no nothing !
    Popyhach Jewish , grew up in the threshold ;
    Rather than maple fate, people will not take .
    And for their bay ? Do they know
    Who should pats who katuvat ?
    Let the feasting ... Their fate is concerned ,
    A fatherless should be very prydbat .
    It happens sometimes quietly cry ,
    And it is not one that hurts the heart :
    Anything remember or see ...
    And again for work. So we must live!
    Why should the father , the mother , the high chamber,
    When there is heart to heart rozmovlyat ?
    Yarema orphan - an orphan rich
    Because there who zaplakat is who solos :
    Is the brown eyes - as Zironka glow,
    White little hands - mliyut - embracing ,
    Heart is the only thing , dear maiden ,
    Crying , laughing, and mre , and comes to life
    Holy Spirit in the night
    Moreover it is present .
    So is something my Yarema,
    Orphan rich.
    As I was ever something .
    It took the girls ...
    Passed , out of print ,
    And it should be no more.
    Heart mliye as I remember ...
    Why not ostalos ?
    Why not ostalos why not welcomed ?
    It was easier to tears, sorrow poured .
    People odibraly because they were little.
    "Why it fate? should zakopat :
    He is so rich ... "
    Rich in armor
    But for small tears - at least not vtyrat !
    Dole my luck! Where you look for?
    Return to me, to my house,
    Or at least prysnysya ... I do not want to sleep.
    Sorry , good people :
    Maybe not in order,
    And the damnable disaster - poverty
    To not hurt ?
    Maybe see you again ,
    While waddling
    By Yarema the world,
    Or ... do not know .
    Disaster, people throughout the disaster.
    Niğde pryhornutsya :
    Where , says tends fate
    There also must bend -
    Bent silently usmihatsya ,
    That people do not know
    What is hidden in the heart ,
    Not to be welcomed .
    Because they feel ... Let dreams
    Therefore, one destiny
    A fatherless never dreamed that ,
    Never dreamed ever!
    Heavily bored rozkazuvat ,
    A silent do not know .
    Vylyvaysya , the word - tears :
    The sun does not heat ,
    Do not dry . share
    My tears ...
    But not with my brother , not my sister -
    From the silent walls
    In a foreign land ... And yet -
    To return inn ,
    What's going on there .
    Zhydyuha
    Shudder , izihnuvshys
    Over lamps : count money
    Circle beds, damn .
    And the bed ... oh , until hot ! ..
    White little hands
    Scattered , revealed ...
    As the flower in the grove,
    Blush , and sinus ...
    Sinuses are not -
    Ruptured ... Perhaps stuffy
    In featherbed bed
    Single, young ;
    Talk to anybody -
    One shepche . wordless
    Good unbaptized !
    Behold, the daughter and the father -
    Devil's pocket.
    Old Haik lies beneath,
    In bad feather beds .
    Where Yarema ? Taking the bag
    Train in Vilshana .

    Опрос: Верный ли текст песни?
    Да Нет