Текст песни Тарас Григорович Шевченко - Гайдамаки. ч.13
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Сумно-сумно серед неба Сяє білолиций. Понад Дніпром козак іде, Може, з вечорниці. Іде смутний, невеселий, Ледве несуть ноги. Може, дівчина не любить За те, що убогий? І дівчина його любить, Хоч лата на латі, Чорнобривий, а не згине, То буде й багатий. Чого ж смутний, невеселий Іде — чуть не плаче? Якусь тяжку недоленьку Віщує козаче. Чує серце, та не скаже, Яке лихо буде. Мине лихо... Кругом його Мов вимерли люде. Ані півня, ні собаки: Тілько із-за гаю Десь далеко сіроманці Вовки завивають. Байдуже! Іде Ярема, Та не до Оксани, Не в Вільшану на досвітки — До ляхів поганих У Черкаси. А там третій Півень заспіває... А там... а там... Йде Ярема, На Дніпр поглядає. «Ой Дніпре мій, Дніпре, широкий та дужий! Багато ти, батьку, у море носив Козацької крові; ще понесеш, друже! Червонив ти синє, та не напоїв; А сю ніч уп’єшся. Пекельнеє свято По всій Україні сю ніч зареве; Потече багато, багато-багато Шляхетської крові. Козак оживе; Оживуть гетьмани в золотім жупані; Прокинеться доля; козак заспіва: «Ні жида, ні ляха», а в степах Украйни — О Боже мій милий — блисне булава!» Так думав, ідучи в латаній свитині, Сердега Ярема з свяченим в руках. А Дніпр мов підслухав: широкий та синій, Підняв гори-хвилі; а в очеретах Реве, стогне, завиває, Лози нагинає; Грім гогоче, а блискавка Хмару роздирає. Іде собі наш Ярема, Нічого не бачить; Одна думка усміхнеться, А друга заплаче. «Там Оксана, там весело І в сірій свитині; А тут... а тут... що ще буде? Може, ще загину». А тим часом із байрака Півень — кукуріку! «А, Черкаси!.. Боже милий! Не вкороти віку!» Смотрите также:
Все тексты Тарас Григорович Шевченко >>> |
|
Sad - sad -heaven
Glows bilolytsyy .
Over the Dnieper Cossack goes,
Maybe with the Party .
Goes sad, gloomy,
Hardly bear feet.
Maybe she does not like
Because the poor man ?
And she loved him,
Although the patch to patch ,
Browed and not die,
It is also rich.
What is sad, sad
Goes - little cries ?
For a hard nedolenku
Portends a Cossack .
Hears heart , nor say ,
What is evil .
Mine disaster ... All around him
Like men died .
Neither rooster or a dog :
Only because of the grove
Somewhere far siromantsi
Wolves howl .
No matter ! Goes Yarema,
Neither Oksana ,
Not Vilshana at Dawn -
To bad Poles
In Cherkassy. And then the third
Rooster crow ...
And then ... and then ... There Yarema,
On the Dnieper glances .
"Oh my Dnepr , Dnepr, broad and strong !
Many of you , Father, in the sea wearing
Cossack blood borne back , buddy!
Chervonyv you're blue and do not drink ;
And Xu up'yeshsya night . Pekelneye holiday
Across Ukraine Xu night roared ;
Will flow much, much
Noble blood. Kozak come to life ;
Relive the hetman Golden Skins ;
Wake fate ; Cossack solos :
"Neither Jew nor Liakh ", and in the plains Borderland -
Oh God, my dear - blysne mace ! "
So thought , leaving the patched svytyni ,
Serdega Yarema of consecration in the hands .
A Dnepr overheard languages : wide and blue,
He raised the mountain waves , and in the reeds
Roars , moans, frizz,
Vine bends ;
Hohoche Thunder and Lightning
Cloud torn .
Leaves our self Yarema,
I do not see ;
One thought smile ,
A second cry .
"There Oksana, there fun
And in the gray svytyni ;
And then ... and then ... what is it?
Maybe even die . "
Meanwhile, a Bayraka
Rooster - cock-a-doodle-doo !
"And, Cherkasy ! .. God is cute !
Do not shorten the age ! "
