• А
  • Б
  • В
  • Г
  • Д
  • Е
  • Ж
  • З
  • И
  • К
  • Л
  • М
  • Н
  • О
  • П
  • Р
  • С
  • Т
  • У
  • Ф
  • Х
  • Ц
  • Ч
  • Ш
  • Э
  • Ю
  • Я
  • A
  • B
  • C
  • D
  • E
  • F
  • G
  • H
  • I
  • J
  • K
  • L
  • M
  • N
  • O
  • P
  • Q
  • R
  • S
  • T
  • U
  • V
  • W
  • X
  • Y
  • Z
  • #
  • Текст песни Тарас Григорович Шевченко - Гайдамаки ч.24

    Просмотров: 112
    0 чел. считают текст песни верным
    0 чел. считают текст песни неверным
    На этой странице находится текст песни Тарас Григорович Шевченко - Гайдамаки ч.24, а также перевод песни и видео или клип.
    ЕПІЛОГ

    Давно те минуло, як, мала дитина,
    Сирота в ряднині, я колись блукав,
    Без свити, без хліба, по тій Україні,
    Де Залізняк, Гонта з свяченим гуляв.
    Давно те минуло, як тими шляхами,
    Де йшли гайдамаки, малими ногами
    Ходив я, та плакав, та людей шукав,
    Щоб добру навчили. Я тепер згадав,
    Згадав, та й жаль стало, що лихо минуло.
    Молодеє лихо! Якби ти вернулось,
    Проміняв би долю, що маю тепер.
    Згадаю те лихо, степи ті безкраї,
    І батька, і діда старого згадаю...
    Дідусь ще гуляє, а батько вже вмер.
    Бувало, в неділю, закривши Мінею,
    По чарці з сусідом випивши тієї,
    Батько діда просить, щоб той розказав
    Про Коліївщину, як колись бувало.
    Як Залізняк, Гонта ляхів покарав.
    Столітнії очі, як зорі, сіяли,
    А слово за словом сміялось, лилось:
    Як ляхи конали, як Сміла горіла.
    Сусіди од страху, од жалю німіли.
    І мені, малому, не раз довелось
    За титаря плакать. І ніхто не бачив,
    Що мала дитина у куточку плаче.
    Спасибі, дідусю, що ти заховав
    В голові столітній ту славу козачу:
    Я її онукам тепер розказав.

    Вибачайте, люде добрі,
    Що козацьку славу
    Так навмання розказую,
    Без книжної справи.
    Так дід колись розказував,
    Нехай здоров буде!
    А я за ним. Не знав старий,
    Що письменні люде
    Тії речі прочитають.
    Вибачай, дідусю —
    Нехай лають: а я поки
    До своїх вернуся
    Та доведу вже до краю,
    Доведу — спочину,
    Та хоч крізь сон подивлюся
    На ту Україну,
    Де ходили гайдамаки
    З святими ножами,
    На ті шляхи, що я міряв
    Малими ногами.
    Погуляли гайдамаки,
    Добре погуляли:
    Трохи не рік шляхетською
    Кров’ю наповали
    Україну та й замовкли —
    Ножі пощербили.
    Нема Гонти; нема йому
    Хреста, ні могили.
    Буйні вітри розмахали
    Попіл гайдамаки,
    І нікому помолитись,
    Нікому заплакать.
    Один тілько брат названий
    Оставсь на всім світі,
    Та й той — почув, що так страшно
    Пекельнії діти
    Його брата замучили,
    Залізняк заплакав
    Вперше зроду; сльози не втер,
    Умер неборака.
    Нудьга його задавила
    На чужому полі,
    В чужу землю положила:
    Така його доля!
    Сумно-сумно гайдамаки
    Залізную силу
    Поховали; насипали
    Високу могилу;
    Заплакали, розійшлися,
    Відкіля взялися.

    Один тілько мій Ярема
    На кий похилився,
    Стояв довго. «Спочинь, батьку,
    На чужому полі,
    Бо на своїм нема місця,
    Нема місця волі...
    Спи, козаче, душа щира!
    Хто-небудь згадає».
    Пішов степом сіромаха,

    Сльози утирає.
    Довго, довго оглядався,
    Та й не видко стало.
    Одна чорна серед степу
    Могила осталась.

    Посіяли гайдамаки
    В Україні жито,
    Та не вони його жали.
    Що мусим робити?
    Нема правди, не виросла;
    Кривда повиває...
    Розійшлися гайдамаки,
    Куди який знає:
    Хто додому, хто в діброву,
    З ножем у халяві,
    Жидів кінчать. Така й досі
    Осталася слава.
    А тим часом стародавню
    Січ розруйновали:
    Хто на Кубань, хто за Дунай,
    Тілько і остались,
    Що пороги серед степу.
    Ревуть-завивають:
    «Поховали дітей наших,
    І нас розривають».
    Ревуть собі й ревітимуть.
    Їх люде минули;
    А Україна навіки,
    Навіки заснула.
    З того часу в Україні
    Жито зеленіє:
    Не чуть плачу, ні гармати,
    Тілько вітер віє,
    Нагинає верби в гаї,
    А тирсу на полі.
    Все замовкло. Нехай мовчить;
    Така Божа воля.

    Тілько часом увечері,
    Понад Дніпром, гаєм
    Ідуть старі гайдамаки,
    Ідучи, співають:

    «А в нашого Галайди хата на помості.
    Грай, море! добре, море!
    Добре буде, Галайда!»

    Смотрите также:

    Все тексты Тарас Григорович Шевченко >>>

    EPІLOG

    Those long passed , yak, small Dytyna ,
    Orphan in ryadninі I kolis blukav ,
    No sweetie , without hlіba at tіy Ukraїnі ,
    De Zalіznyak , Gaunt s svyachenim walk.
    Those long passed , yak timey Shlyakhov,
    De yshli Haidamaks , malimi feet
    I having gone , she cried, that people Shuka ,
    Dwellers navchili good . I now zgadav ,
    Zgadav , that was a pity th scho famously passed .
    Molodeє famously ! Yakbi minute back ,
    Promіnyav bi share scho May NOW.
    Zgadayu those famously steppe bezkraї Ti ,
    I. dad , i dіda old zgadayu ...
    Dіdus alkaline gulyaє and dad vzhe moderation.
    Buva in nedіlyu , Close Mіneyu ,
    By chartsі s susіdom vipivshi tієї ,
    Batko dіda ask dwellers that rozkazav
    About Kolіїvschinu yak kolis buva .
    Yak Zalіznyak , Gaunt lyahіv punish .
    Stolіtnії Ochi yak zori , sіyali ,
    A word for word smіyalos it rained :
    Poles Conan Yak yak Smіla gorіla .
    Susіdi one fear, one sting nіmіli .
    I. Meni , small , not once had a chance to
    For Titarev cry. I. nіhto not bachiv ,
    Scho small Dytyna kutochku in mourning .
    Spasibі , dіdusyu scho minute zahovav
    In the glory golovі stolіtnіy kozachu :
    I її Onuki teper rozkazav .

    Vibachayte , Luda Dobri ,
    Scho Cossack glory
    So navmannya rozkazuyu ,
    Without knizhnoї right.
    So dіd kolis rozkazuvav ,
    Let them healthy bude !
    And I followed. Not znav StAR
    Scho pismennі Luda
    Tії rechі prochitayut .
    Vibachay , dіdusyu -
    Let him bark : and I Pokey
    Until svoїh true
    That will bring up vzhe edge
    Shall - spochinu ,
    That dream Hoch krіz podivlyusya
    At that Ukraїnu ,
    Des went Haidamaks
    NW Holy knives
    Roads Ahead on Ti , scho I mіryav
    Malimi feet.
    Walked Haidamaks ,
    Dobre walked :
    Troch not rіk shlyahetskoyu
    Krov'yu spot
    Ukraїnu ta th zamovkli -
    Nozhі poscherbili .
    Nema Gaunt ; dumb yomu
    Chrestus , Ni mogili .
    Buynі vіtri rozmahali
    Popіl Haidamaks ,
    I. nіkomu pomolitis ,
    Nіkomu cry.
    One brother names tіlko
    Leave on vsіm svіtі ,
    That second one - pochuv scho so scary
    Pekelnії dіti
    Yogo brother tortured ,
    Zalіznyak crying
    Vpershe zrodu ; slozi not rubbed ,
    Neborak died .
    Nudga Yogo crushed
    On stranger polі ,
    In chuzhu land put :
    Such Yogo share !
    PRSPs , PRSPs Haidamaks
    Zalіznuyu force
    Pohovali ; nasipali
    TEMPLE grave ;
    Wept rozіyshlisya ,
    Vіdkіlya took .

    One tіlko 're Mine Yarema
    On cue pohilivsya ,
    Dovga stand . " Spochin , dad ,
    On stranger polі ,
    Bo svoїm mіstsya dumb ,
    Nema mіstsya Volya ...
    Sleep, kozache soul schira !
    Hto nebud zgadaє . "
    Pіshov stepom sіromaha ,

    Slozi utiraє .
    Dovga Dovga oglyadavsya ,
    That was th vidko not .
    One Ciorna sered steppe
    Remained grave .

    Posіyali Haidamaks
    In Ukraїnі corn ,
    She did not stink Yogo tight.
    Scho Musim ROBIT ?
    Much truth , not virosla ;
    Injustice povivaє ...
    Rozіyshlisya Haidamaks ,
    Cudi yaky znaє :
    Hto Dodoma, hto in dіbrovu ,
    W knife in halyavі ,
    Zhidіv kіnchat . Such th dosі
    Remains glory .
    And ancient tim hour
    Sich rozruynovali :
    Hto the Kuban , hto the Danube ,
    Tіlko i stayed
    Scho thresholds sered steppe .
    Roar - zavivayut :
    " Pohovali dіtey our ,
    I. rozrivayut us . "
    Sobі roar th revіtimut .
    Їh Luda had passed ;
    A navіki Ukraine ,
    Navіki asleep .
    NW hour in addition Ukraїnі
    Corn zelenіє :
    Not just crying, Ni Garmata ,
    Tіlko Viter vіє ,
    Naginaє Verbier gaї ,
    And Tirso on polі .
    All zamovklo . Nekhay movchit ;
    Such Almighty will.

    Tіlko uvecherі hour ,
    Hope Dnіprom , gaєm
    Іdut starі Haidamaks ,
    Іduchi , spіvayut :

    " And nashogo Galaida hut on pomostі .
    Gry , the sea! the good , the sea!
    Dobre bude , Galaida ! "

    Опрос: Верный ли текст песни?
    Да Нет