Текст песни Тарас Григорович Шевченко - Гайдамаки. ч.7
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Довго вони, як бачите, Меж мови-розмови Цілувались, обнімались З усієї сили; То плакали, то божились, То ще раз божились. Їй Ярема розказував, Як жить вони будуть Укупочці, як золото І долю добуде, Як виріжуть гайдамаки Ляхів в Україні, Як він буде панувати, Коли не загине. Аж обридло, слухаючи, Далебі, дівчата! «Ото який! Мов і справді Обридло!» А мати Або батько як побачать, Що ви, мої любі, Таке диво читаєте, — Гріха на всю губу! Тоді, тоді... Та цур йому, А дуже цікаве! А надто вам розказать би, Як козак чорнявий Під вербою, над водою, Обнявшись, сумує; А Оксана, як голубка, Воркує, цілує; То заплаче, то зомліє, Головоньку схилить: «Серце моє, доле моя! Соколе мій милий! Мій!..» Аж верби нагинались Слухать тую мову. Ото мова! Не розкажу, Мої чорноброві, Не розкажу против ночі, А то ще присниться. Нехай собі розійдуться Так, як ізійшлися, — Тихесенько, гарнесенько, Щоб ніхто не бачив Ні дівочі дрібні сльози, Ні щирі козачі. Нехай собі... Може, ще раз Вони на сім світі Зострінуться... Побачимо... А тим часом світить З усіх вікон у титаря. Що-то там твориться? Треба глянуть та розказать... Бодай не дивиться! Бодай не дивитись, бодай не казати! Бо за людей сором, бо серце болить Гляньте, подивіться: то конфедерати, Люде, що зібрались волю боронить. Боронять, прокляті... Будь проклята мати, І день і година, коли понесла, Коли породила, на світ привела! Дивіться, що роблять у титаря в хаті Пекельнії діти. У печі пала Огонь і світить на всю хату, В кутку собакою дрижить Проклятий жид; конфедерати Кричать до титаря: «Хоч жить? Скажи, де гроші?» Той мовчить. Налигачем скрутили руки, Об землю вдарили — нема, Нема ні слова. «Мало муки! Давайте приску! Де смола? Кропи його! Отак! Холоне? Мерщій же приском посипай! Що? скажеш, шельмо?.. І не стогне! Завзята бестія! Стривай!» Насипали в халяви жару... «У тім’я цвяшок закатай!» Не витерпів святої кари, Упав, сердега. Пропадай, Душа, без сповіді святої! «Оксано, дочко!» — та й умер. Ляхи задумалися, стоя, Хоч і запеклі. «Що ж тепер? Панове, ради! Поміркуєм, Тепер з ним нічого робить. Запалим церкву!» «Ґвалт! рятуйте! Хто в Бога вірує!» — кричить Надворі голос що є сили. Ляхи зомліли. «Хто такий?» Оксана в двері: «Вбили! вбили!» Та й пада крижем. А старший Махнув рукою на громаду. Понура шляхта, мов хорти, За двері вийшли. Сам позаду Бере зомлілую... Де ж ти, Яремо, де ти? подивися! А він, мандруючи, співа, Як Наливайко з ляхом бився. Ляхи пропали; нежива Пропала з ними і Оксана. Собаки де-де по Вільшаній Загавкають та й замовчать. Біліє місяць; люде сплять, І титар спить... Не рано встане: Навіки, праведний, заснув. Горіло світло, погасало, Погасло... Мертвий мов здригнув. І сумно-сумно в хаті стало. Смотрите также:
Все тексты Тарас Григорович Шевченко >>> |
|
For a long time they see
Borders language - talk
Kissed, hugged
With all his might ;
Then cried they bozhylys ,
Then again bozhylys .
She told Yarema ,
How will they live
Ukupochtsi as gold
And destiny will extract ,
How to cut gaidamaks
Poles in Ukraine
How will dominate,
When not die.
How weary , listening ,
Dalebi girls !
" Behold what! Like really
Boring ! "
mother
Or the father behold
What are you , my dear ,
This miracle of reading -
Sin on the entire lip !
Then, then ... and mind you it,
A very interesting !
And you too commandment would
As haired Cossack
Under the willow , the water ,
Embracing , mourn;
Oksana like a dove,
Coos , kisses ;
It cries , it zomliye ,
Holovonku slopes:
" My heart , my Dole !
Falcons my dear!
My ! .. " Until willow nahynalys
Hearing thuja language.
Behold it ! Do not declare
My chornobrovi ,
Do not tell against the night
And then another dream .
Let them go away
So how iziyshlysya -
Quietly , harnesenko ,
To no one saw
No girls small tears
No true Cossack .
Let them ... Maybe again
They have seven world
Zostrinutsya ... We'll see ...
Meanwhile shines
Of all the windows in the Churchwarden .
What's going on out there ?
Must looketh and commandment ...
Let 's not looking !
Let them not see , at least do not say !
For shame for the people , for the heart aches
Look , look : a Confederate
People gathered defending freedom .
Harrow cursed ... Damn have
And the day and hour when incurred ,
When generated, brought to light !
See what they do in the Churchwarden in the house
Pekelniyi children.
In the furnace fell
Fire and shines the whole house,
In the corner of the dog vibrates
Cursed Jew , Confederates
Churchwarden to shout : "Although live?
Tell me, where is the money ? "
He was silent.
Nalyhachem tied hands
Hit the ground - not,
There is not a word.
"Few meal
Let's acceleration ! Where pitch ?
Sprinkling it! So ! Holone ?
Quickly sprinkle the same acceleration !
What? say shel ? .. And not moaning !
Persistently beast ! Wait ! "
Poured into a top heat ...
"The crown tsvyashok zakatay !"
Not endure the holy penalty
Fallen, Serdega . missing,
Soul with Holy Confession !
" Oksana, daughter ! " - And died .
Poles thinking , Stoa ,
Though fierce .
" What now ?
Lord 's sake ! Consider
Now with him to do anything.
Light a church! "
" Ruckus ! help!
Who believes in God ! "- Shouts
Outside the voice that is strength.
Poles feebleness . "Who are you? "
Oksana at the door , " was killed ! killed ! "
And falling buttocks. A senior
He waved his hand to the community.
Sadly gentry , like hounds ,
Out the door . himself behind
Takes zomliluyu ...
Where are you,
Yarema, where are you? see!
He , traveling , singing,
As Nalyvayko of lyahom beat.
Poles were gone , inanimate
Lost them and Oksana.
Dog de deux by Vilshana
Zahavkayut and silent .
White moon , men are sleeping,
And Tytar asleep ... Do not get up too early :
Ever, the righteous asleep .
Light was on , pohasalo ,
Extinguished ... Dead languages zdryhnuv .
And sadly , sadly in the house was .