Текст песни Тарас Григорович Шевченко - Марія. ч.4
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
До сходу сонця, рано-рано У Віфліємі на майдані Зійшовся люд і шепотить, Що щось непевне з людьми буде Во Іудеї. Гомонить І тихне люд. — О люди! люди! — Чабан якийсь біжить, кричить. — Пророчество Ієремія, Ісаія збулось! збулось! У нас, у пастирей, Месія Родився вчора! — Загуло У Віфліємі на майдані: — Месія! Іісус! Осанна! — І люд розходивсь. Через час Чи через два прийшов указ І легіон з Єрусалима, Од того Ірода. Незриме Й нечуте сталося тойді. Ще діточки сповиті спали, Ще купіль гріли матері, Намарне гріли: не купали Маленьких діточок своїх! Ножі солдати сполоскали В дитячій праведній крові! Такеє-то на світі сталось! Дивітеся ж, о! матері! Що роблять іроди-царі! Марія навіть не ховалась З своїм младенцем. Слава вам, Убогим людям, чабанам, Що привітали, заховали І нам Спасителя спасли. Од Ірода. Нагодували, І напоїли, і дали Кожух і свиту на дорогу, І, небораки, додали Ослицю дійну. І небогу З її дитяточком малим І посадили й провели Вночі тайними манівцями На шлях мемфіський. А мітла, Мітла огненная світила, Неначе сонце, і дивилась На ту ослицю, що несла В Єгипет кроткую Марію І нарожденного Месію. Якби де на світі хоть раз Цариця сіла на ослицю, То слава б стала про царицю І про великую ослицю По всьому світу. Ся ж несла Живого істинного Бога. Тебе ж, сердешну, копт убогий Хотів у Йосипа купить, Та здохла ти: мабуть, дорога Таки завадила тобі? У Нілі скупанеє спить У пелюшках долі, під вербою, Дитяточко. А меж лозою З лози колисочку плете Та плаче праведная Мати, Колиску тую плетучи. А Йосип заходився хату Із очерету будувати, Щоб хоч укритися вночі. З-за Нілу сфінкси, мов сичі, Страшними мертвими очима На теє дивляться. За ними На голому піску стоять По шнуру піраміди вряд, Мов фараонова сторожа, І ніби фараонам знать Вони дають, що правда Божа Встає вже, встала на землі. Щоб фараони стереглись. Марія найнялася прясти У копта вовну. А святий Іосиф взявсь отару пасти, Щоб хоч козу ту заробить На молоко малій дитині. Минає рік, коло хатини В повіточці своїй малій Той бондар праведний, святий, І гадки, праведний, не має, Барило й бочку набиває Та ще й курникає. А ти? Не плачеш ти і не співаєш, Гадаєш, думаєш-гадаєш, Як його вчити, навести На путь святий святого сина, І як його од зол спасти? Од бурь житейських одвести? Смотрите также:
Все тексты Тарас Григорович Шевченко >>> |
|
До восхода солнца, рано рано
В Вифлееме на площади
Сошелся народ и шепчет,
Что-то неладное с людьми будет
Во Иудеи. шумит
И стихает чел. - О люди! Люди! -
Чабан какой-то бежит, кричит.
- Пророчество Иеремия,
Исаия сбылось! сбылось!
У нас, в пастырей, Мессия
Родился вчера! - Загудело
В Вифлееме на площади:
- Мессия! Иисус! Осанна! -
И народ расходился.
Спустя время
Или через два пришел указ
И легион из Иерусалима,
От того Ирода. незримый
И Нечуй произошло Тойди.
Еще детишки рождены спали,
Еще купель грели матери,
Напрасно грели: не купали
Маленьких детишек своих!
Ножи солдаты сполоскалы
В детской праведной крови!
Такое-то на свете произошло!
Дивитеся же, о! матери!
Что делают ироды-цари!
Мария даже не пряталась
Со своим младенцем. Слава вам,
Убогим людям, чабанов,
Что поздравили, спрятали
И нам Спасителя спасли.
От Ирода. накормили,
И напоили, и дали
Кожух и свиту на дорогу,
И, бедняги, добавили
Ослицу дойную. И племянницу
С ее ребеночком малым
И посадили и провели
Ночью тайными окольными путями
На путь мемфисского. А метла,
Метла огненная светила,
Как будто солнце, и смотрела
На ту ослицу, которая несла
В Египет кроткую Марию
И рождения Мессии.
Если бы где мире хоть раз
Царица села на ослицу,
То слава стала бы о царице
И о великую ослицу
По всему миру. Ся же несла
Живого истинного Бога.
Тебя же, бедную, копт убогий
Хотел у Иосифа купит,
И сдохла ты: видимо, дорога
Таки помешала тебе?
В Ниле скупанее спит
В пеленках судьбы, под ивой,
Ребеночком. А меж лозой
С лозы колыбельку плетет
И плачет Праведная Мать,
Колыбель ту плетя.
Иосиф стал дом
Из камыша строить,
Чтобы хоть укрыться ночью.
Из за Нила сфинксы, как сычи,
Страшными мертвыми глазами
На тее смотрят. За ними
На голом песке стоят
По шнуру пирамиды ряд,
Как фараона сторожа,
И вроде фараонам знать
Они дают, что правда Божия
Встает уже, встала на земле.
Чтобы фараоны остерегались.
Мария нанялась прясть
В копта шерсть. А святой
Иосиф взялся стадо пасти,
Чтобы хоть козу то заработает
На молоко малому ребенку.
Проходит год, у хижины
В повиточци своей малой
Тот бондарь праведный, святой,
Понятия, праведный, нет,
Бочонок и бочку набивает
Да еще и курникае. А ты?
Не плачь ты и не поешь,
Думаешь, думаешь-думаешь,
Как его учить, привести
На путь святой святого сына,
И как его от зол спасти?
От бурь житейских отвести?
