• А
  • Б
  • В
  • Г
  • Д
  • Е
  • Ж
  • З
  • И
  • К
  • Л
  • М
  • Н
  • О
  • П
  • Р
  • С
  • Т
  • У
  • Ф
  • Х
  • Ц
  • Ч
  • Ш
  • Э
  • Ю
  • Я
  • A
  • B
  • C
  • D
  • E
  • F
  • G
  • H
  • I
  • J
  • K
  • L
  • M
  • N
  • O
  • P
  • Q
  • R
  • S
  • T
  • U
  • V
  • W
  • X
  • Y
  • Z
  • #
  • Текст песни Тарас Григорович Шевченко - Наймичка. ч.5

    Просмотров: 6
    0 чел. считают текст песни верным
    0 чел. считают текст песни неверным
    На этой странице находится текст песни Тарас Григорович Шевченко - Наймичка. ч.5, а также перевод песни и видео или клип.
    VIII
    Іде Марко з чумаками.
    Ідучи, співає,
    Не поспіша до господи —
    Воли попасає.
    Везе Марко Катерині
    Сукна дорогого,
    А батькові шитий пояс
    Шовку червоного,
    А наймичці на очіпок
    Парчі золотої
    І червону добру хустку
    З білою габою.
    А діточкам черевички,
    Фіг та винограду,
    А всім вкупі — червоного
    Вина з Цареграду
    Відер з троє у барилі,
    І кав’яру з Дону —
    Всього везе, та не знає,
    Що діється дома!

    Іде Марко, не журиться.
    Прийшов — слава Богу!
    І ворота одчиняє,
    І молиться Богу.
    «Чи чуєш ти, Катерино?
    Біжи зустрічати!
    Уже прийшов! Біжи швидче!
    Швидче веди в хату!..
    Слава тобі Христе-Боже!
    Насилу діждала!»
    І Отче наш тихо-тихо,
    Мов крізь сон, читала.

    Старий воли випрягає,
    Занози ховає
    Мережані, а Катруся
    Марка оглядає.
    «А де ж Ганна, Катерино?
    Я пак і байдуже!
    Чи не вмерла?»
    «Ні, не вмерла,
    А дуже нездужа.
    Ходім лишень в малу хату,
    Поки випрягає
    Воли батько: вона тебе,
    Марку, дожидає».

    Ввійшов Марко в малу хату
    І став у порогу...
    Аж злякався. Ганна шепче:
    «Слава... слава Богу!
    Ходи сюди, не лякайся...
    Вийди, Катре, з хати:
    Я щось маю розпитати,
    Дещо розказати».

    Вийшла з хати Катерина,
    А Марко схилився
    До наймички у голови.
    «Марку! подивися,
    Подивися ти на мене:
    Бач, як я змарніла?
    Я не Ганна, не наймичка,
    Я...»
    Та й оніміла.
    Марко плакав, дивувався.
    Знов очі одкрила,
    Пильно, пильно подивилась —
    Сльози покотились.
    «Прости мене! Я каралась
    Весь вік в чужій хаті...
    Прости мене, мій синочку!
    Я... я твоя мати».
    Та й замовкла...
    Зомлів Марко,
    Й земля задрижала.
    Прокинувся... до матері —
    А мати вже спала!

    Смотрите также:

    Все тексты Тарас Григорович Шевченко >>>

    Опрос: Верный ли текст песни?
    Да Нет