Текст песни Тарас Григорович Шевченко - Причинна
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма. І блідний місяць на ту пору Із хмари де-де виглядав, Неначе човен в синім морі То виринав, то потопав. Ще треті півні не співали, Ніхто нігде не гомонів, Сичі в гаю перекликались, Та ясен раз у раз скрипів. В таку добу під горою, Біля того гаю, Що чорніє над водою, Щось біле блукає. Може, вийшла русалонька Матері шукати, А може, жде козаченька, Щоб залоскотати. Не русалонька блукає: То дівчина ходить, Й сама не зна (бо причинна), Що такеє робить. Так ворожка поробила, Щоб менше скучала, Щоб, бач, ходя опівночі, Спала й виглядала Козаченька молодого, Що торік покинув. Обіщався вернутися, Та, мабуть, і згинув! Не китайкою покрились Козацькії очі, Не вимили біле личко Слізоньки дівочі: Орел вийняв карі очі На чужому полі, Біле тіло вовки з’їли – Така його доля. Дарма щоніч дівчинонька Його виглядає. Не вернеться чорнобривий Та й не привітає, Не розплете довгу косу, Хустку не зав'яже, Не на ліжко, в домовину Сиротою ляже! Така її доля… О Боже мій милий! За що ж ти караєш її, молоду? За те, що так щиро вона полюбила Козацькії очі?.. Прости сироту! Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки, Одна, як та пташка в далекім краю. Пошли ж ти їй долю – вона молоденька, Бо люде чужії її засміють. Чи винна ж голубка, що голуба любить? Чи винен той голуб, що сокіл убив? Сумує, воркує, білим світом нудить, Літає, шукає, дума – заблудив. Щаслива голубка: високо літає, Полине до Бога – милого питать. Кого ж сиротина, кого запитає, І хто їй розкаже, і хто теє знає, Де милий ночує: чи в темному гаю, Чи в бистрім Дунаю коня напова, Чи, може, з другою, другую кохає, Її, чорнобриву, уже забува? Якби-то далися орлинії крила, За синім би морем милого знайшла; Живого б любила, другу б задушила, А до неживого у яму б лягла. Не так серце любить, щоб з ким поділиться, Не так воно хоче, як Бог нам дає: Воно жить не хоче, не хоче журиться. «Журись», – каже думка, жалю завдає. О Боже мій милий! така твоя воля, Таке її щастя, така її доля! Вона все ходить, з уст ні пари. Широкий Дніпр не гомонить: Розбивши вітер чорні хмари Ліг біля моря одпочить. А з неба місяць так і сяє; І над водою, і над гаєм, Кругом, як в усі, все мовчить. Аж гульк – з Дніпра повиринали Малії діти, сміючись. «Ходімо гріться! – закричали. – Зійшло вже сонце!» (Голі скрізь; З осоки коси, бо дівчата). . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . «Чи всі ви тута? – кличе мати. – Ходім шукати вечерять. Пограємось, погуляймо Та пісеньку заспіваймо: Ух! Ух! Солом’яний дух, дух! Мене мати породила, Нехрещену положила. Місяченьку! Наш голубоньку! Ходи до нас вечеряти: У нас козак в очереті, В очереті, в осоці, Срібний перстень на руці; Молоденький, чорнобровий, Знайшли вчора у діброві. Світи довше в чистім полі, Щоб нагулятись доволі, Поки відьми ще літають, Поки півні не співають, Посвіти нам… Он щось ходить! Он під дубом щось там робить. Ух! Ух! Солом’яний дух, дух! Мене мати породила, Нехрещену положила». Зареготались нехрещені… Гай обізвався; галас, зик. Орда мов ріже. Мов скажені, Летять до дуба… Нічичирк… Схаменулись нехрещені, Дивляться – мелькає, Щось лізе вверх по стовбуру До самого краю. Ото ж тая дівчинонька, Що сонна блудила: Отаку-то їй причину Ворожка зробила! На самий верх на гіллячці Стала… В серце коле! Подивилась на всі боки Та й лізе додолу. Кругом дуба русалоньки Мовчки дожидали; Взяли її, сердешную, Та й залоскотали. Довго, довго дивовались На її уроду… Треті півні: кукуріку! – Шелеснули в воду. Защебетав жайворонок, Угору летючи; Закувала зозуленька, На д Смотрите также:
Все тексты Тарас Григорович Шевченко >>> |
|
Roars and moans wide Dnepr ,
An angry wind howled ,
Willow bends down high
Mountains wave lift .
And the pale moon at that time
With cloud de deux looked
Like a boat in the blue sea
It vyrynav then drowning .
Still others cocks not sing ,
No Niğde no noise ,
Sychi pereklykalys in the grove ,
And ash continually squeaks .
In this day under the hill,
Near the grove
What is black above the water,
Something white wanders .
Maybe it came Mermaid
Mothers seek,
Maybe waiting Cossacks ,
To zaloskotaty .
Not Mermaid wandering :
So she goes,
And she did not know (for causality )
What is does.
So fortuneteller hast made ,
For less skuchala ,
For , you see, hodya midnight
She slept and looked
Cossacks young,
That left last year .
Obischavsya return ,
And, perhaps, perish !
Not covered Gudulu
Kozatskiyi eyes
Not washed white face
Slizonky girls :
Eagle took brown eyes
In the foreign field ,
White flesh eating wolves -
This is his fate.
In spite schonich divchynonka
Its looks.
Do not turn browed
And not greet ,
Do not melt long braid
Not tie a handkerchief ,
Not on the bed in a coffin
Orphans lie !
That's her destiny ... Oh my God cute !
What are you chastenest her young ?
Because she loved so sincerely
Kozatskiyi eyes? .. Just fatherless !
Who will love it ? No father , no mother ,
One , like a bird in a distant land.
Send and share it to you - it is a young ,
For men strangers laughed at her .
Guilty as a dove, pigeon that love?
Is he guilty dove, hawk killed ?
Amount, coos , white light sick ,
Summer, looking Duma - astray .
Happy dove : high flying
Wormwood to God - ask nice .
Who will the fatherless who asks
And who can tell him , and he fed them know
Where sleeps cute whether in a dark grove
Does the Danube nimble horse filler ,
Or maybe the second , druhuyu loves
Its browed already forgotten?
If something easily achieved orlyniyi wings
According to the blue sea lovey found ;
Living would loved to friend strangled ,
A dead have fallen into the pit .
Not loving heart to share with anyone ,
Not the way it wants, as God gives us :
It does not want to live , do not want to grieve .
" Worry " - says the idea has regrets .
Oh God, my dear ! is your will ,
This is her happiness is her destiny !
She's walked out of the mouth or steam.
Great Dnepr no noise :
After defeating the wind black clouds
Lay the sea odpochyt .
And the sky and the moon is shining ;
And over the water and over the forest,
All around , as in all , everything is silent.
Up bumps - the Dnieper povyrynaly
Little children laughing .
"Come hritsya ! - Cried . -
There are sun went down "( Naked everywhere ;
With sedge braids for girls).
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
"Are you all Tut ? - Crying mother. -
Let's go look for dinner.
Pohrayemos , a walk
And sing a song :
Wow ! Wow !
Straw spirit spirit!
I have brought forth
Unbaptized laid .
Misyachenku !
Our dear !
Come to us for supper :
We Cossack the reeds,
In the reeds in osotsi ,
Silver ring on his hand ;
Young, chornobrovyy ,
Found yesterday in oak .
Worlds longer in the open field,
To work up quite ,
While still a witch flying
So far, no roosters sing,
Dedicated us ... He has to go!
Online under the oak 's doing something .
Wow ! Wow !
Straw spirit spirit!
I have brought forth
Unbaptized laid . "
Zarehotalys unbaptized ...
Guy talked ; clamor , outcry .
Horde as cuts . Like a mad ,
Flying to the oak ... hush ...
Realized it unbaptized ,
Look - flashes ,
Something climbs up the trunk
To the edge .
Lo is melted divchynonka ,
What carotid harlot :
In this way , he had reason
Fortune Teller did!
At the top on hillyachtsi
Became ... The heart tunic !
Looked in all directions
And climbing down .
Around oak Mermaid
Silently waited ;
Took it serdeshnuyu ,
And zaloskotaly .
Long, long dyvovalys
In her freak ...
The third cock : cock-a-doodle-doo ! -
Shelesnuly in water.
Zaschebetav lark ,
Top volatile ;
Chained cuckoo ,
At d