Текст песни Тарас Григорович Шевченко - Тарасова ніч. ч.2
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
Обізвавсь Тарас Трясило Віру рятовати, Обізвався, орел сизий, Та й дав ляхам знати! Обізвався пан Трясило: «А годі журиться! А ходім лиш, пани-брати, З поляками биться!» Вже не три дні, не три ночі Б’ється пан Трясило. Од Лимана до Трубайла Трупом поле крилось. Ізнемігся козаченько, Тяжко зажурився, А поганий Конецпольський Дуже звеселився. Зібрав шляхту всю докупи Та й ну частовати. Зібрав Тарас козаченьків Поради прохати. «Отамани товариші, Брати мої, діти! Дайте мені порадоньку, Що будем робити? Бенкетують вражі ляхи Наше безголов’я». «Нехай собі бенкетують, Нехай на здоров’я! Нехай, кляті, бенкетують, Поки сонце зайде, А ніч-мати дасть пораду — Козак ляха знайде». Лягло сонце за горою, Зірки засіяли, А козаки, як та хмара, Ляхів обступали. Як став місяць серед неба, Ревнула гармата, Прокинулись ляшки-панки — Нікуди втікати! Прокинулись ляшки-панки Та й не повставали. Зійшло сонце — ляшки-панки Покотом лежали. Червоною гадюкою Несе Альта вісті, Щоб летіли круки з поля Ляшків-панків їсти. Налетіли чорні круки Вельможних будити, Зібралося козачество Богу помолитись. Закрякали чорні круки, Виймаючи очі. Заспівали козаченьки Пісню тії ночі, Тії ночі кривавої, Що славою стала Тарасові, козачеству, Ляхів що приспала. Над річкою, в чистім полі, Могила чорніє, Де кров текла козацькая, Трава зеленіє. Сидить ворон на могилі Та з голоду кряче... Згада козак Гетьманщину, Згада та й заплаче! Було колись, панували, Та більше не будем!.. Тії слави козацької Повік не забудем!..» Умовк кобзар, сумуючи: Щось руки не грають. Кругом хлопці та дівчата Слізоньки втирають. Пішов кобзар по улиці — З журби як заграє! Кругом хлопці навприсядки, А він вимовляє: «Нехай буде отакечки! Сидіть, діти, у запічку, А я з журби та до шинку, А там найду свою жінку, Найду жінку, почастую, З вороженьків покепкую». Смотрите также:
Все тексты Тарас Григорович Шевченко >>> |
|
Отозвался Тарас Трясило
Веру рятоваты,
Отозвался, орел сизый,
И дал ляхам знать!
Отозвался господин Трясило:
«А нечего сокрушается!
А пойдем-ка, господа-братья,
С поляками биться! »
Уже не три дня, не три ночи
Бьется господин Трясило.
От Лимана к Трубайла
Трупом поле крылось.
Изнемигся казак,
Тяжело приуныл,
А плохой Конецпольский
Очень радуется.
Собрал шляхту всю вместе
И на частоваты.
Собрал Тарас казаки
Советы просить.
«Атаманы товарищи,
Братья мои, дети!
Дайте мне порадоньку,
Что будем делать?
Пируют вражеские ляхи
Наше несчастье ».
«Пусть пируют,
Пусть на здоровье!
Пусть, проклятые, пируют,
Пока солнце зайдет,
А ночь-мудренее -
Казак ляха найдет ».
Легло солнце за горой,
Звезды засеяли,
А казаки, как облака,
Ляхов обступали.
Как стал месяц в небе,
Взревела пушка,
Проснулись паны-панки -
Никуда бежать!
Проснулись паны-панки
Да и не поднялись.
Взошло солнце - паны-панки
Вповалку лежали.
красной гадюкой
Несет Альта вести,
Чтобы летели вороны с поля
Ляшко-панков есть.
Налетели черные вороны
Знатных будить,
собралось казачество
Богу помолиться.
Закрякали черные вороны,
Вынимая глаза. запели казаки
Песню тии ночи,
Тии ночи кровавой,
Что славой стала
Тарасу, казачества,
Ляхов что усыпила.
Над рекой, в чистом поле,
Могила чернеет,
Где кровь текла казацкая,
Трава зеленеет.
Сидит ворон на могиле
И от голода каркает ...
Вспомнит казак Гетманщину,
Вспомнит и заплачет!
Было время, господствовали,
И больше не будем! ..
Тии славы казацкой
Вовек не забудем! .. »
Умолк кобзарь, печалью
Что-то руки не играют.
Кругом ребята
Слезки втирают.
Пошел кобзарь по улице -
С печали как заиграет!
Кругом ребята вприсядку,
А он произносит:
«Пусть будет отакечкы!
Сидите, дети, за печкой,
А я от печали и в трактир,
А там найду свою женщину,
Найду женщину, угощу,
С вороженьки покепкую ».
