Текст песни Оксана Забужко - Зворотня адреса - або Поема проводу
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
|
ЗВОРОТНЯ АДРЕСА, АБО ПОЕМА ПРОВОДУ Ох, якби те сталось, щоб ви не вертались… Т. Шевченко Хоч би я говорив усіма людськими й янгольськими мовами, та не мав би любови, то був би я міддю дзвінкою або кимвалом брязкучим. 1-ше Послання ап. Павла до коринтян …І ми повернулись. Уже не курилося згарище. Рипіло в повіках од сохлих, збужавілих сліз. І ворон злітав, і кричав щось немовби: “Товаріщі!” — одчайним, придавленим криком — як ті, котрі бачать обріз наставлений. Десь між руїн шурхотіла сполошно хода утікаючих звірів. Був світ — як пательняний спід. Земля розволочена, наче жона чужоложна, З-під ніг нам сочила, мов пасоку, яловий піт. З остиглих чавунок тягнуло снітявим і трупним. Луна відзивалась на брязк — ніби мала цей звук на слуху. Трусивсь юродивий у рам’ї й присохлому струп’ї і щось мускотав про козацтво, наставивши жменю суху. Ніхто не виходив із хлібом. Ніхто не прохав нас до чарки. А замість дітей — ну й прудкі ж! — ухопивши тропи, до нас дибуляли на викиднів схожі почварки, і, наче налляті водою, світилися їм черепи. Та ще гробацюги, обкурені чортополоху, роз’ярені, аж на загривках ставала їм шерсть: — Ачей докопаємось, бля, до Великого Льоху! — плювали в долоні — й вганялись лопатами в персть!.. …І взяв же нас жаль, ой узяв же нас жаль — аж відринув рум’янець од лиць, і кликнули ми в мертві сліди, що — ми ж вам заплатим, а ви ж нам — станцюйте Вкраїну, якої ми так сподівались, ідучи сюди! Такої, щоб — горда! щоб випростом — з княжого корзна! Одкинувши дергу — в Софію! з саней! по сніжку! Такої, щоб ждала — вірненько, й кохала — не спорзно, а так, як душі б вишивалось, стібком по стібку, червоним і чорним; а ще — щоб гетьмани, гетьмани, гетьмани! щоб коні іржали й бряжчали шаблі! І Бог вам віддячить за всі повзунці та батмани, за всі живосильні колінця по товченім склі… І брязнула враз — чи у віко, чи в камінь лопата, спорснувши по жовтому ґлею в розкислих грудках, — і бравиє мальчикі, вибачте — хвацькі хлоп’ята, підваживши віко, явились на ризик і страх! Чортком з табакерки! Навприсядки, ще й вихилясом! Такі ж чорновусі, що грець же ж тобі, не троюдь!.. І сльози лились — як буває хіба за шинквасом, коли, прогулявшись до цурки, облапуєш пісню за грудь: мели шаровари, здіймаючи вітер червоний, мелькали сутани, плескали путани, скакали амвони, іржали шаблі на всі тони, і дзвони дзвонили іржаві, і гнали поетів Платони до дідька з цієї держави — польські ринки, американські дрінки, Пілати, дипломати — уся Європа тут! Рожеві окуляри, і лярви за доляри (червоні шаровари метуть-метуть-метуть!). А мати-сиротина римується із тином, а на тім тині Мина сидить і награє на банджо жовто-синім (здорові, скурві сини! хотіли-сьте Вкраїни? оце ж вона і є!): — Що на старшому на пальця здьору, й міняти шкуру їм нє впєрвой, а молодо-ого да й рекетьо-гора нєсут з разбі-той го-ло-вой… Ой! Гоп-гоп-гоп-гоп, лізе п’яний хлоп, хлоп (шо ти лєзєш, ти, жлоб!) по дорозі чорний — подивися, дівчинонько, який я моторний! — Отвалі! Попід мостом, мостом пливе риба в Бостон, я люблю того ковбоя, що високий зростом! Гоп-гоп-гоп-гоп, суне шляхом хлоп, хлоп, а за ним “Нісан”, а в “Нісані” — Сам: сам — пан, сам — хазяїн, чхнуть в Москві, а ми — “навзаєм”, і задком, і передком, чи райпровід, чи райком — ОМММММММ!!!!!!! (Медитуєте, рєбята? Медитуйте… Зара’ знати, що поет, — ич, очі світяться… Тільки свічечку при тім таки задуйте — хай нічо’ нікому не привидиться. Хай вам, молодесеньким-чистесеньким, косо вслід ніхто непевний не позиркує… Наше діло, знаєте, не пєсєнкі — Смотрите также:
Все тексты Оксана Забужко >>> |
|
BACK ADDRESS,
OR A POEM OF WIRE
Oh, if that happened, you wouldn't come back…
T. Shevchenko
Even if I spoke all human and angelic languages, but had no love, I would be a ringing copper or a rattling cymbal.
1st Epistle of ap. Paul to the Corinthians
… And we returned.
The fire was no longer smoking.
It creaked in his eyelids from dry, agitated tears.
And the crow flew up and shouted something as if: "Comrades!" -
desperate, depressed cry -
as those who see the circumcision
instructed.
Somewhere between the ruins rustled frighteningly
the course of fleeing animals.
There was a world - like a frying pan.
The earth is wandering like a strange wife,
From under our feet we watched, like a pasochka, spruce sweat.
From the cooled cast iron pulled dull and corpse.
The moon responded to the rattle, as if it had heard that sound.
He was shaking madly in a frame and a withered scab
and muttered something about the Cossacks, instructing a handful of dry.
No one went out with bread.
Nobody asked us for a drink.
And instead of children - well, and agile! - grabbing the trails,
to us dumped on miscarriages similar monsters,
and, as if filled with water, their skulls shone.
And thistles, smoked thistles,
enraged, until the hair on their necks became:
"Let's get the fuck out of the Big Cellar!" -
spat in the palm - and shoveled into the finger! ..
… And he took pity on us, oh he took pity on us - he rejected us
blush from our faces, and we cried out in dead traces,
what - we will pay you,
and you to us - dance Ukraine,
which we so hoped, coming here!
Such that - proud!
to straighten - from the prince's basket!
Throwing away the derga - to Sofia! with a sled! on the snow!
Such that to wait - faithfully, and to love - is not disputed,
and as souls would be embroidered, stitch by stitch,
red and black;
and still - that hetmans,
hetmans,
hetmans!
let the horses roar and swing their swords!
And God will thank you for all the sliders and batmans,
for all strong knees on crushed glass…
And at once the shovel rattled, either in the eyelid or in the stone,
spraying on yellow slime in sour lumps, -
and good boys, sorry, great guys,
raising their eyelids, they took risks and fears!
Damn a snuffbox!
Squats, even squats!
The same black ears that are Greek to you, not three! ..
And tears flowed - as it happens except for shinkvas,
when, walking to the tsurka, you clap the song behind your chest:
had trousers, raising the red wind,
cassocks flashed,
clapped putani,
pulpits jumped,
the swords rang in all tones, and the bells rang rusty,
and persecuted the poets Plato
to the old man from this state -
Polish markets,
american drinks,
Pilates, diplomats -
all of Europe is here!
Pink glasses,
and larvae for dollars
(red trousers
sweep-sweep-sweep!).
And the mother-orphan
rhymes with mud,
and in that shadow Mina
sits and plays
on the banjo yellow-blue
(healthy, skinny sons!
did you want Ukraine?
here it is!):
"What's on the senior's finger,
and change their skin is not the first time,
and the young and the racketeering mountain
bear with a broken go-lo-howl…
Oh!
Gop-gop-gop-gop,
climbs a drunken clap, clap
(what are you climbing, you bastard!)
on the road black -
look, little girl
what a motor I am!
- Get off!
Under the bridge, the bridge
swimming fish in Boston,
i love that cowboy
what a tall man!
Gop-gop-gop-gop,
pushes by clap, clap,
and behind him "Nissan",
and in Nissan - Sam:
himself - the master, himself - the owner,
sneeze in Moscow, and we - "mutually",
and back, and front,
or district administration, or district committee -
ОМММММММ !!!!!!!
(Are you guys meditating? Meditate…
It's time to know that the poet - ich, eyes shine…
Just blow out the candle at the same time -
let nothing appear to anyone.
May you, young and clean,
obliquely no one uncertain looks after…
Our business, you know, is not a song -
